Ключові тези:
- Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт про оподаткування доходів із цифрових платформ.
- Під контроль потрапляють сервіси на кшталт OLX, Uklon, Booking та інші.
- Документ вводить чіткі ліміти доходів і податкові ставки залежно від обсягів заробітку.
Українська економіка поступово позбувається «сірих зон» у сфері онлайн-заробітків. 8 квітня Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт №15111-д, який має врегулювати оподаткування доходів, отриманих через цифрові сервіси.
Раніше ми розповідали, що соціальну допомогу для людей з інвалідністю можуть переглянути.
Чому саме зараз влада вирішила ввести податок на онлайн-доходи?
Це рішення пов’язане не лише з внутрішньою податковою політикою. Ініціатива входить до переліку зобов’язань України перед Міжнародним валютним фондом.
Виконання таких умов відкриває доступ до фінансової допомоги, що критично важлива для бюджету під час війни. У цьому ж контексті влада розглядає й інші джерела доходів — від змін на валютному ринку до нових податків, зокрема для власників електромобілів.
Як зміниться оподаткування онлайн-прибутків і хто платитиме?
У разі остаточного ухвалення закону Державна податкова служба отримає право системно відстежувати доходи громадян, отримані через інтернет-сервіси. Йдеться про широкий спектр платформ — від сервісів оренди житла, таких як Booking чи Airbnb, до агрегаторів таксі (Bolt, Uklon, Glovo) і маркетплейсів на кшталт OLX або Prom.
Ключова новація — автоматичний обмін інформацією. Платформи будуть передавати дані про доходи своїх користувачів податковим органам. Це фактично ліквідує можливість приховувати регулярні заробітки в мережі.
Які доходи оподаткують, а які ні?
Законопроєкт пропонує чітке розмежування між разовими продажами та системною діяльністю. Згідно з його положеннями:
- до 2 тисяч євро на рік або до трьох операцій — без податків;
- доходи до 6,6 млн грн оподатковуватимуться за пільговою ставкою: 5% ПДФО плюс 5% військового збору;
- понад 6,6 млн грн — вже стандартне навантаження: 18% податку на доходи плюс 5% військового збору.
Такий підхід має стимулювати легалізацію малого заробітку, не створюючи надмірного тиску на тих, хто продає речі епізодично.
Як змінюється фінансовий контроль і чи залишаться «сіри» доходи?
Фахівці зазначають, що цифровізація фінансової системи поступово унеможливлює приховування прибутків. Банківський моніторинг, автоматичний обмін даними та аналітика транзакцій дозволяють швидко виявляти системні заробітки.
У результаті держава послідовно закриває лазівки для неофіційної діяльності. Новий закон має стати логічним продовженням цього процесу та остаточно інтегрувати gig-економіку в податкову систему.
Що Верховна Рада вирішили щодо військового збору?
На цьому ж засіданні парламент ухвалив рішення про продовження дії військового збору. Його збережуть ще на три роки після завершення війни, а отримані кошти спрямовуватимуть на відбудову країни та виконання міжнародних зобов’язань. Ставки для громадян і бізнесу залишаються незмінними.
Читайте також:
