Тисячі українців під час війни залишилися з нерухомістю, яка фактично не існує, але продовжує значитися в реєстрах. Юристи попереджають: зволікання з оформленням документів може коштувати грошей і права на допомогу.
Ключові тези:
- Українці мають офіційно припинити право власності на зруйноване житло, яке існує тільки «на папері».
- Без закриття запису в реєстрі неможливо отримати частину державних компенсацій і пільг.
- Процедура вже відпрацьована, але містить низку юридичних нюансів.
Багато власників зруйнованого житла відкладають юридичні процедури «на потім», сподіваючись повернутися до цього питання пізніше. Однак фахівці зазначають: доки запис про право власності залишається в державному реєстрі, об’єкт вважається існуючим.
Відповідно, власник несе певні зобов’язання щодо податків, а також ризикує втратити доступ до соціальних програм.
У Департаменті правового забезпечення Дніпровської міської ради пояснюють, що у 2026 році механізм припинення права власності вже чітко визначений, але потребує дотримання всіх процедур.
Раніше ми розповідали, чи можна смажити шашлик у дворі приватного будинку.
Чому не можна ігнорувати зруйновану нерухомість?
Відповідно до законодавства, саме запис у державному реєстрі підтверджує право власності. Якщо його не анулювати, майно юридично продовжує існувати.
Це означає, що власник залишається відповідальним за об’єкт, навіть якщо він фізично знищений. Крім того, без офіційного припинення права неможливо повноцінно скористатися державними механізмами підтримки.
Якщо житло має кількох власників, діяти потрібно спільно. У випадку спільної власності подружжя обов’язковою є згода обох, навіть якщо в документах зазначено лише одного з них.
Які документи потрібно підготувати?
Процедура передбачає подання пакета документів для закриття запису в Державному реєстрі речових прав.
Серед основних: заява, правовстановлюючі документи (договір купівлі-продажу, спадщина тощо), а також акт обстеження або технічний звіт, який підтверджує факт знищення житла. Його складає спеціальна комісія за участю представників місцевої влади.
Водночас інформація про об’єкт має бути внесена до Реєстру пошкодженого та знищеного майна. Без цього реєстратор не прийме рішення.
Де подати документи про зруйноване житло і чи доведеться платити?
Подання здійснюється виключно у паперовій формі — через ЦНАП, державного реєстратора або нотаріуса. Онлайн-сервіси наразі виконують лише допоміжну функцію і не замінюють повноцінної процедури.
Зазвичай звертатися потрібно за місцем розташування нерухомості. Водночас для тимчасово окупованих або прифронтових територій передбачено спрощення — документи можна подати в будь-якому регіоні України.
У більшості випадків адміністративний збір не стягується, якщо процедура проведена у стандартні строки — до п’яти робочих днів.
Чому відмовляють у закритті запису?
Найчастіше проблеми виникають через обтяження. Якщо житло перебуває в іпотеці або під арештом, спочатку необхідно зняти ці обмеження.
Ще одна поширена помилка — спроба припинити право лише на частину об’єкта. Якщо будівля знищена повністю, процедура має охоплювати весь об’єкт.
Причиною відмови також стають неточності в документах — наприклад, невідповідність площі чи інших характеристик між актом обстеження і даними реєстру.
Фахівці підкреслюють: «Головне — підтвердити факт знищення та діяти синхронно з усіма співвласниками». Це дозволить уникнути затримок і швидко завершити юридичну процедуру.
Читайте також:
