Новини

Українські роботодавці змінили ставлення до працевлаштування пенсіонерів: що відомо

Фото: freepik

Ключові тези:

Українські роботодавці охочіше беруть на роботу людей віком 55+, особливо чоловіків 60+, через їхню стабільність і соціальний капітал.
Старший вік на ринку праці розглядають як ресурс для стабілізації компаній, а з часом вікова інклюзія може стати стратегічною метою.

Українські роботодавці стали набагато охочіше наймати працівників старшого віку.

Про це заявила директорка Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України ім. М.В. Птухи Елла Лібанова в інтерв’ю “РБК-Україна”.

Раніше ми розповідали, що пенсіонери, що працюють, можуть втратити виплати: кому це загрожує.

За її словами, сьогодні для людей віком 55+ немає проблем з працевлаштуванням.

“Жодної проблеми. Бо зараз, навпаки, роботодавець буквально ганяється за людьми цієї вікової категорії. Знаєте, яка найбільш приваблива для будь-якого роботодавця категорія, якщо йдеться про працю чоловіків? Це категорія чоловіків 60+… Роботодавець не буде боятися, що через місяць цю людину мобілізують”, — наголосила вона.

Втім, як зазначає експертка, у бажанні працевлаштовувати людей старшого віку відіграє роль не лише війна, а й зміна ставлення до таких працівників. За її словами, цей процес змін розпочався ще у 2010-х роках через демографію.

“Я б сказала, що розпочався “срібний вік” економіки. Тепер роботодавці зрозуміли, що ці люди їм потрібні. І зокрема, коли йдеться про осіб старшого віку, в них є той соціальний капітал, якого немає в молоді. В них є та відповідальність, якої переважною мірою бракує молоді”, — підкреслила Лібанова.

Вона зазначали, що є галузі та професії, в яких людей старшого віку сьогодні замінити не можна. За словами соціологині, охочіше людей віком 55+ беруть у таких галузях, як:

сільське господарство;
промисловість;
будівництво;
транспорт.

Водночас у рітейл, продажі, інформаційно-комункаційний сектор, кол-центри, ресторанний бізнес від роботи з клієнтом або із новими технологіями осіб старшого віку відсторонюють. Хоча в більшості випадків це є проявом ейджизму та стереотипів, адже насправді рідко перевіряють таких працівників щодо відповідності таким вимогам як:

здатність до високого темпу роботи;
готовність до навчання;
стресостійкість;
швидка інтеграція в команду.

Як зазначає Лібанова, з часом ситуація може змінитися.

“Старший вік розглядається бізнесом насамперед як стабілізаційний ресурс у ситуації нестачі, а не як самостійна та довгострокова цінність для розвитку організації. Але я думаю, що ми неминуче прийдемо до вікової інклюзії як стратегічної мети, а не лише вимушених реактивних дій”, — підкреслила Лібанова й додала, що в теперішніх умовах еміграції роботодавець має цінувати робочий ресурс.

Читайте також: