Ключові тези:
Повномасштабна війна призвела до масового знищення житлової інфраструктури. Щоб систематизувати збитки та розпочати процес компенсацій, в Україні створили державний реєстр пошкодженого і знищеного майна, а також міжнародний реєстр збитків за підтримки партнерів.
Журналісти Новини.LIVE поспілкувалися з головою громадської організації «Місто сили» Євгеном Гіліним про те, як працюють ці механізми та що варто знати постраждалим.
Раніше ми розповідали, які види грошової допомоги доступні українцям у березні
За словами Гіліна, нині діють дві синхронізовані процедури — державна і міжнародна. Їхня мета — відшкодування шкоди за пошкоджені або знищені житлові об’єкти.
«Це дві компенсаційні процедури, суть яких полягає у відшкодуванні шкоди за знищення або пошкодження житла», — пояснив він.
Якщо людина вже отримала часткову допомогу від держави, це не позбавляє її права претендувати на міжнародну компенсацію. Водночас виплати узгоджують між собою, щоб уникнути дублювання.
Експерт наголошує: фіксація збитків у реєстрах сьогодні формує основу для майбутніх програм, адже міжнародні механізми можуть діяти поступово і в довгостроковій перспективі.
Процедура подання заявки максимально цифровізована. Звернення відбувається через «Дію», що дозволяє подати інформацію незалежно від місця перебування.
«Алгоритм побудований таким чином, що ви слідуєте по кроковій процедурі і підвантажуєте документи, які підтверджують факт руйнації чи знищення житла», — зазначає Гілін.
Йдеться про документи на право власності, паспортні дані, інформацію про склад родини та зареєстрованих осіб. Важливими є також акти від органів місцевого самоврядування і правоохоронців. Система послідовно збирає дані, щоб мінімізувати помилки та сформувати повну картину завданих збитків.
Сума виплат визначається за встановленими державою показниками. Основою є вартість одного квадратного метра житла з урахуванням регіонального коефіцієнта.
«В середньому це 34–36 тисяч гривень за квадратний метр. Хоча є випадки, де мова йде про 25 тисяч — залежно від регіону», — уточнює експерт.
Для пошкодженого житла передбачені окремі ліміти. Якщо об’єкт розташований у зоні активних бойових дій, можливе дистанційне обстеження. Остаточне рішення ухвалює муніципальна комісія — її висновок стає підставою для нарахування коштів.
Найскладніша ситуація — з майном на окупованих територіях, зокрема в Криму та частині Донецької і Луганської областей. Власники часто не мають доступу до нерухомості й не можуть пройти стандартну процедуру.
«Процес репарацій з 2014 року — це процес, в якому 8 років залишились в архіві. За ці роки не розроблялися механізми відшкодування», — зауважує Гілін.
Юридична складність питання пов’язана з міжнародним правом і необхідністю створення окремих фондів або міждержавних угод. Наразі власники житла на окупованих територіях фактично не мають дієвого інструменту компенсації. Водночас фіксація втрат і подання заяв залишається критично важливою — це дає підстави для майбутніх рішень щодо репарацій.
Таким чином, держава вже запустила механізми відшкодування за знищене житло, однак повне відновлення справедливості залежить як від внутрішніх процедур, так і від міжнародних процесів.
Читайте також:
Банківські картки мають обмежений термін дії і вимагають періодичної заміни. У «ПриватБанку» пояснили, коли слід…
Щовесни садівники знову ставлять собі те саме запитання: чи потрібно білити дерева у березні? Думки…
ПФУ нагадав про нові суми мінімального страхового внеску у 2026 році. Ці зміни безпосередньо впливають…
Парламент визначив чіткі правила державної допомоги родинам загиблих та безвісти зниклих військовослужбовців. Водночас у Верховній…
Березень — вдалий час для висаджування плодових дерев і кущів. Щоб саджанці добре прижилися, важливо…
Ніжний, шоколадний і абсолютно пісний! Бісквіт на мінеральній воді порадує всіх любителів солодкого, які дотримуються…