Ключові тези:
Повномасштабна війна призвела до масового знищення житлової інфраструктури. Щоб систематизувати збитки та розпочати процес компенсацій, в Україні створили державний реєстр пошкодженого і знищеного майна, а також міжнародний реєстр збитків за підтримки партнерів.
Журналісти Новини.LIVE поспілкувалися з головою громадської організації «Місто сили» Євгеном Гіліним про те, як працюють ці механізми та що варто знати постраждалим.
Раніше ми розповідали, які види грошової допомоги доступні українцям у березні
За словами Гіліна, нині діють дві синхронізовані процедури — державна і міжнародна. Їхня мета — відшкодування шкоди за пошкоджені або знищені житлові об’єкти.
«Це дві компенсаційні процедури, суть яких полягає у відшкодуванні шкоди за знищення або пошкодження житла», — пояснив він.
Якщо людина вже отримала часткову допомогу від держави, це не позбавляє її права претендувати на міжнародну компенсацію. Водночас виплати узгоджують між собою, щоб уникнути дублювання.
Експерт наголошує: фіксація збитків у реєстрах сьогодні формує основу для майбутніх програм, адже міжнародні механізми можуть діяти поступово і в довгостроковій перспективі.
Процедура подання заявки максимально цифровізована. Звернення відбувається через «Дію», що дозволяє подати інформацію незалежно від місця перебування.
«Алгоритм побудований таким чином, що ви слідуєте по кроковій процедурі і підвантажуєте документи, які підтверджують факт руйнації чи знищення житла», — зазначає Гілін.
Йдеться про документи на право власності, паспортні дані, інформацію про склад родини та зареєстрованих осіб. Важливими є також акти від органів місцевого самоврядування і правоохоронців. Система послідовно збирає дані, щоб мінімізувати помилки та сформувати повну картину завданих збитків.
Сума виплат визначається за встановленими державою показниками. Основою є вартість одного квадратного метра житла з урахуванням регіонального коефіцієнта.
«В середньому це 34–36 тисяч гривень за квадратний метр. Хоча є випадки, де мова йде про 25 тисяч — залежно від регіону», — уточнює експерт.
Для пошкодженого житла передбачені окремі ліміти. Якщо об’єкт розташований у зоні активних бойових дій, можливе дистанційне обстеження. Остаточне рішення ухвалює муніципальна комісія — її висновок стає підставою для нарахування коштів.
Найскладніша ситуація — з майном на окупованих територіях, зокрема в Криму та частині Донецької і Луганської областей. Власники часто не мають доступу до нерухомості й не можуть пройти стандартну процедуру.
«Процес репарацій з 2014 року — це процес, в якому 8 років залишились в архіві. За ці роки не розроблялися механізми відшкодування», — зауважує Гілін.
Юридична складність питання пов’язана з міжнародним правом і необхідністю створення окремих фондів або міждержавних угод. Наразі власники житла на окупованих територіях фактично не мають дієвого інструменту компенсації. Водночас фіксація втрат і подання заяв залишається критично важливою — це дає підстави для майбутніх рішень щодо репарацій.
Таким чином, держава вже запустила механізми відшкодування за знищене житло, однак повне відновлення справедливості залежить як від внутрішніх процедур, так і від міжнародних процесів.
Читайте також:
Початок тижня в Україні супроводжуватиметься дощами та прохолодними ночами. Водночас денна температура поступово зростатиме.
На 13 квітня прогнозують стабільну геомагнітну ситуацію без потужних бур. Водночас фахівці допускають короткочасні коливання…
Ця звичка може стати неочікуваним союзником у боротьбі з віковими змінами мозку. Нові наукові дані…
Печінкові котлети вважають складною у приготуванні стравою, однак при правильному підході вони виходять ніжними та…
Після Великодня українці традиційно відзначають Світлий тиждень, однак весняні роботи на городі не зупиняються. Фахівці…
В Україні майно померлої людини не може залишатися без власника навіть за відсутності спадкоємців. У…