Ключові тези:
- Зареєстрований у квартирі син 25 років не жив у помешканні, але його прописка заважала оформити субсидію та приватизувати житло.
- Суд визнав тривалу відсутність без поважних причин підставою для втрати права користування квартирою.
Раніше ми розповідали, чи дає прописка право на квартиру.
Чоловік отримав квартиру ще у 1987 році за ордером. У помешканні постійно проживають він, його дружина, інший син та онук. Водночас ще один син залишався офіційно зареєстрованим за цією адресою. За словами родини, він добровільно виїхав із квартири наприкінці 1990-х років і відтоді:
- фактично не проживав у житлі;
- не оплачував комунальні послуги;
- не брав участі в утриманні квартири;
- не підтримував зв’язок із сім’єю.
Тривалий час родина навіть не знала його фактичного місця проживання.
Як реєстрація заважала батькові
Формальна реєстрація сина створювала для батька низку проблем. Зокрема, вона перешкоджала:
- оформленню житлової субсидії;
- реалізації права на приватизацію квартири.
У зв’язку з цим чоловік звернувся до суду з позовом про визнання сина таким, що втратив право користування квартирою.
Розгляд справи в суді
Справу розглянув Дніпровський районний суд міста Запоріжжя.
Відповідач на судові засідання не з’являвся та не подав письмових заперечень. Суд встановив, що він був належним чином повідомлений про розгляд справи, тому її розглянули заочно.
Члени родини підтвердили, що відповідач не проживає у квартирі десятки років і не має там особистих речей. Офіційні довідки засвідчили, що син фактично не проживає за цією адресою з 1 січня 2000 року.
Суд застосував положення статей 71 та 72 Житлового кодексу України. Відповідно до них особу можуть визнати такою, що втратила право користування житлом, якщо вона:
- не проживає у приміщенні понад шість місяців;
- відсутня без поважних причин.
Заочним рішенням суд визнав сина таким, що втратив право користування квартирою, та зобов’язав відшкодувати позивачу 1 211,20 грн судового збору.
Читайте також:
