Затримують зарплату: які штрафи загрожують роботодавцю і куди звертатися

Ключові тези:

• З 1 січня 2026 року штрафи за порушення трудового законодавства прив’язані до мінімальної зарплати 8 647 грн.
• За затримку виплати більш ніж на місяць роботодавцю загрожує штраф у 25 941 грн.
• Працівники можуть звернутися до Держпраці, суду, профспілки або навіть поліції.

З 1 січня 2026 року фінансові санкції за порушення трудового законодавства розраховують, виходячи з мінімальної зарплати 8 647 грн. 

Про це повідомила ДПС у Київській області. 

Раніше ми розповідали, що податкова розсилає листи власникам житла.

Хто і які штрафи накладає на роботодавців за затримку зарплати?

Штрафи накладає Державна служба України з питань праці відповідно до ст. 265 КЗпП та постанови КМУ №509 від 17.07.2013 року. Розмір стягнення визначають за МЗП, чинною на момент виявлення порушення.

За фактичний допуск до роботи без трудового договору, виплату зарплати «в конверті» або оформлення неповного робочого часу при повному навантаженні передбачено 10 МЗП — 86 470 грн за кожного працівника. Повторне порушення протягом двох років коштуватиме 30 МЗП — 259 410 грн за особу.

Затримка зарплати більш ніж на місяць або виплата не в повному обсязі карається штрафом у 3 МЗП — 25 941 грн. Порушення мінімальних державних гарантій в оплаті праці — 2 МЗП (17 294 грн) за кожного працівника.

Окремі санкції передбачені за недотримання гарантій для мобілізованих — 4 МЗП (34 588 грн). Недопуск інспекторів Держпраці обійдеться у 25 941 грн, а якщо перевірка стосується неоформленої праці — 138 352 грн.

Інші порушення тягнуть штраф у 8 647 грн, а повторне протягом року — 17 294 грн. Якщо роботодавець сплатить 50% штрафу протягом 10 банківських днів, зобов’язання вважається виконаним, але порушення все одно потрібно усунути.

Куди скаржитися, якщо роботодавець затримує зарплату?

Держпраці. Це основний орган контролю. Скаргу можна подати онлайн через сайт dsp.gov.ua у розділі «Звернення громадян». Доцільно додати копії трудового договору, банківські виписки та листування з роботодавцем.

Профспілка. Якщо вона діє на підприємстві, організація може ініціювати колективне звернення та вимагати компенсацію 3% за кожен день затримки (ст. 236 КЗпП).

Суд. Працівник має право подати позов про стягнення боргу, пені 3% за кожен день прострочення та моральної шкоди. Строк позовної давності — 1 рік. Судовий збір у таких справах не сплачується. Подати заяву можна через систему «Електронний суд».

Пенсійний фонд. Якщо роботодавець не сплачує ЄСВ, це впливає на страховий стаж. У такому разі варто звернутися до ПФУ та Держпраці.

Поліція. Якщо затримка перевищує місяць і сума боргу більша за три мінімальні зарплати, можливе відкриття провадження за ст. 175 КК України — невиплата зарплати.

Експерти радять не зволікати зі зверненням. Своєчасна реакція підвищує шанси повернути зароблені кошти та притягнути роботодавця до відповідальності.

Читайте також:

• Спадщина у 2026-му: скільки часу на прийняття рішення мають спадкоємці
• Чи дадуть закордонний паспорт без «Резерв+»: пояснення юриста