Олія має значення для смаження: на якій краще готувати

Ключові тези:

• Безпечність смаження залежить не стільки від продукту, скільки від правильно обраної олії та температури.
• Ключовий орієнтир — точка димлення і стабільність жирів під час нагрівання.
• Повторне використання олії та перегрів значно підвищують ризик утворення шкідливих сполук.

Смаження не входить до переліку базових рекомендацій для щоденного харчування, однак у реальному житті повністю відмовитися від нього складно. Тому практичніше говорити не про заборону, а про більш безпечний підхід: правильний вибір олії, контроль температури та уникнення типових помилок. 

Раніше ми розповідали, навіщо додавати у пральний порошок сіль.

Що таке точка димлення і чому вона важлива?

Точка димлення — це температура, за якої олія починає виділяти дим. У цей момент запускаються процеси руйнування жирів і утворення продуктів окиснення. Просте правило для кухні: якщо олія димить, її вже перегріли.

Водночас точка димлення — не єдиний показник. Важливими є ступінь очищення, наявність домішок і склад жирних кислот. Олії з великою часткою поліненасичених жирів окиснюється швидше, особливо під час тривалого смаження на сильному вогні.

Чому рафіновані олії зазвичай кращі для смаження?

Під час рафінації з олії прибирають домішки, які першими руйнуються при нагріванні. Завдяки цьому рафіновані олії мають вищу точку димлення і більш стабільну поведінку на сковороді.

Нерафіновані олії зберігають аромат і корисні біоактивні речовини, але саме вони роблять продукт менш стійким до високих температур. Тому такі олії краще залишати для салатів і холодних страв.

Олії, які зазвичай підходять для смаження

Для побутового приготування зазвичай підходять жири з високою точкою димлення:

• рафінована олія авокадо (близько 260 °C);
• топлене масло ghee (приблизно 250 °C);
• рафінована кокосова олія (приблизно 230 °C);
• олія з виноградних кісточок (215–220 °C);
• рафінована соняшникова олія (220–225 °C);
• напіврафінована кунжутна та рафінована горіхова олія (близько 220–230 °C).

Фахівці наголошують: ці показники є орієнтовними, адже точка димлення залежить від партії, технології виробництва та навіть від того, чи використовувалася олія раніше.

Які жири не варто використовувати для смаження?

Не рекомендується смажити на нерафінованих оліях для салатів — лляній, гарбузовій, більшості ароматних горіхових. Оливкова extra virgin також не підходить для інтенсивного обсмаження. Вершкове масло без попереднього топлення швидко підгорає через молочні білки та цукри.

Окремий ризик — повторне використання олії. Кожен новий цикл нагрівання збільшує кількість продуктів окислення, тому вдома краще не смажити на тій самій олії вдруге.

Практичні правила, які реально знижують ризики

Експерти радять не доводити олію до диму, обирати середній вогонь, використовувати мінімальну кількість жиру та уникати сильної засмажки. Також важливо не змішувати нову олію з уже використаною і після смаження очищати посуд від підгорілих залишків.

Найкраща стратегія для здоров’я — рідше смажити й частіше обирати запікання, тушкування або приготування на парі. Якщо ж смаження залишається звичною частиною меню, безпечніший вибір — рафіновані олії з високою точкою димлення та контроль температури.

Читайте також:

• Як швидко позбутися кісток у рибі: два прості способи
• Найпростіше печиво на сковороді: готуємо за 15 хвилин без духовки