Ключові тези:
- У світі досі існують країни, де державна пенсійна система фактично відсутня або доступна лише для вузького кола громадян.
- У таких державах більшість людей похилого віку змушені працювати або покладатися на підтримку родини.
- Причини відсутності фінансової підтримки — бідність, тіньова економіка та слабкі соціальні інституції.
У світі є держави, де немає повноцінної пенсійної системи або вона охоплює лише обмежені групи населення. Це означає, що мільйони літніх людей залишаються без регулярних виплат і змушені працювати до глибокої старості або повністю залежати від допомоги родини.
Раніше ми розповідали, що частина українців має додатково подати інформацію до ПФУ.
У яких країнах не платять пенсії?
У деяких країнах пенсійні виплати передбачені тільки для держслужбовців, військових або працівників великих підприємств. Наприклад, у Китаї близько 20% населення взагалі не охоплені жодними пенсійними програмами. Це насамперед мешканці сільських регіонів. Ті, ж хто отримує пенсію, можуть розраховувати максимум на 150–300 доларів на місяць.
В Індії державні пенсії доступні приблизно 12% населення — переважно чиновникам. Середній розмір виплат становить 30–70 доларів на місяць, що не забезпечує навіть базових потреб.
Схожа ситуація у В’єтнамі: пенсії отримують працівники держсектору та великої промисловості, тоді як більшість сільських жителів залишаються без будь-якої підтримки. Середня виплата — близько 100 доларів.
У Таїланді право на пенсію мають лише ті, хто понад 15 років працював у державному секторі. Фіксована сума сягає близько 500 доларів, але більшість населення працює неофіційно й не підпадає під цю систему.
У багатьох країнах Африки пенсійна система практично не функціонує. У Танзанії державної пенсії немає зовсім — мінімальні виплати передбачені лише для військових і поліцейських.
У Гані та Кенії лише 10–15% працюючих мають шанс отримати пенсію, а її середній розмір у Гані не перевищує 50 доларів і швидко знецінюється через інфляцію.
Ще складніша ситуація у Пакистані та Суринамі, де більшість громадян взагалі не охоплені пенсійними програмами. У Пакистані виплати доступні лише урядовим службовцям і становлять 30–100 доларів.
Чому так відбувається?
Основні причини — бідність, нестабільна економіка, тіньова зайнятість і низька тривалість життя. У деяких країнах, зокрема в Афганістані чи Нігері, середній вік не дотягує до пенсійного, тож люди фізично не доживають до можливих виплат.
Для українського читача це показовий контраст: попри труднощі, в Україні збережено базову пенсійну систему, а середня виплата за віком у 2024 році становила близько 5 300 грн, або понад 140 доларів США.
Читайте також:
