Ключові тези:
- В Україні стартувало масштабне перезавантаження влади.
- Ключові відомства очолили нові керівники.
Те, що зараз відбувається в Україні, можна назвати великим перезавантаженням у вищих ешелонах влади. Від початку нового року минуло лише близько двох тижнів, а від несподіваних кадрових рішень не встигаєш отямитися. Все відбувається дуже швидко. Перед нами повстають як незнайомі, так і знайомі обличчя, але вже в новій іпостасі. Хто вони?
Раніше ми розповідали, кого з-поміж пенсіонерів можуть призвати до війська.
Генерал у цивільному: Буданов очолив Офіс президента
Можна припустити, що каталізатором процесу масштабного переформатування системи влади стала відставка колишнього керівника Офісу президента (ОП) Андрія Єрмака. Після скандалу, пов’язаного з корупційним розслідуванням в сфері енергетики, він наприкінці 2025 року несподівано для багатьох вимушений був піти у відставку.
За припущеннями, що ширились в ЗМІ та владних коридорах, стосунки між Єрмаком і начальником Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони Кирилом Будановим були не ідеальними. Але, за іронією долі, саме останнього Володимир Зеленський призначив на посаду керівника Офісу президента, видавши відповідний указ 2 січня.
Сам Кирило Буданов не потребує особливого представлення. Він – Герой України, 40-річний досвідчений бойовий генерал-лейтенант. Від початку російсько-української війни у 2014 році він брав активну участь у багатьох військових операціях, зазнав трьох поранень і пережив понад десять замахів на життя.
Буданов був одним із небагатьох з-поміж представників української верхівки влади, хто ще в 2021 році попереджав про повномасштабне російське вторгнення, виклавши його перебіг.
Сам Володимир Зеленський пояснив таке призначення посиленням переговорної команди. Адже вбачається, що як глава ОП Буданов очолить переговори від української сторони щодо припинення війни та отримання безпекових гарантій з боку США і наших європейських партнерів. Тим більш, що потенціал для цього в нього є. Кирило Олексійович є кадровим військовим, упродовж понад п’яти років очолював ГУР, проходив службу у підрозділах спеціального призначення, обіймав посаду заступника директора департаменту Служби зовнішньої розвідки.
Новопризначений очільник ОП добре розуміється на війні, каже, що вікно можливостей щодо припинення вогню може з’явитися вже цієї зими, має канали комунікації з американською стороною і є чи не єдиним в країні, хто тримав робочі контакти з росіянами, очолюючи Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими.
Розвідка без пауз: новий керівник ГУР
Без свого прямого начальника ГУР не залишалося жодного дня. Того ж 2 січня посаду очільника Головного управління розвідки обійняв Олег Іващенко. На відміну від свого попередника, він не є публічною особою і з відкритих джерел про нього мало що відомо. Як і Буданов, свій офіцерський шлях Олег Іванович розпочав з курсанта військового вишу. Він теж має звання генерал-лейтенанта, є кандидатом військових наук. У 2017-2019 роках був першим заступником начальника ГУР і заступником начальника Генштабу ЗС України з розвідки. Від 2021 року виконував обов’язки помічника Головнокомандувача ЗС України. А в березні 2024 року був призначений на посаду голови Служби зовнішньої розвідки, яку і обіймав до нового призначення.
Очільник ГУР МОУ Олег ІващенкоТож, як бачимо, Олег Іващенко є професіоналом-розвідником, вихідцем з ГУР, який добре розуміється на завданнях і функціях, що покладаються на цю важливу структуру військової розвідки.
Перестановки у прикордонній службі
Вже за два дні після призначення на нові посади Кирила Буданова та Олега Іващенка з’явився указ про звільнення з посади голови Державної прикордонної служби України генерал-лейтенанта Сергія Дейнека. Щоправда, цього разу на вивільнену ним посаду нікого не призначили, а тимчасово командувати прикордонниками доручили першому заступнику голови ДПСУ генерал-майору Валерію Вавринюку.
Радник міністра внутрішніх справ Сергій Дейнека
Сам же Дейнеко віднині є радником міністра внутрішніх справ.
Зміни в СБУ: Малюк пішов, що далі?
Як і перехід Буданова з ГУР до Офісу президента, досить несподіваною стала відставка з посади голови Служби безпеки України ще одного генерал-лейтенанта, Героя України Василя Малюка.
За майже чотири роки широкомасштабної війни він став своєрідним символом боротьби України. Як і Буданов, у розумінні тих же російських агресорів він став не просто військовим високопосадовцем, а навіть міфологізованою постаттю, яку вони бояться й ненавидять. І саме під його керівництвом були проведені унікальні операції СБУ з підриву Кримського мосту.
Ексочільник СБУ Василь МалюкДо вагомих результатів роботи СБУ на чолі з Василем Малюком можна сміливо віднести і застосування надводних дронів, що започаткувало нову морську стратегію ведення війни, і створення в складі СБУ антидронових розрахунків, і знищення великої кількості ворожої техніки, озброєння та військових об’єктів як на тимчасово окупованих територіях, так і в самій Росії. Ну і, звісно, вищим пілотажем стало планування і проведення військової операції «Павутина» з ураження ворожої стратегічної операції на п’яти аеродромах РФ, унаслідок чого було пошкоджено понад 40 російських літаків, що дорівнює понад 30% всієї стратегічної авіації противника.
І ось тепер Василь Малюк пішов з СБУ. Його обов’язки тимчасово виконуватиме начальник Центру спеціальних операцій «А» СБУ генерал-майор Євген Хмара. Щоправда, як зазначив і президент Володимир Зеленський, і сам Василь Васильович, він залишається в системі СБУ.
Голова СБУ Євген ХмараХто наступний?
І на цьому, схоже, коловорот щодо перестановок у вищих ешелонах влади не закінчується. Буквально днями очікуються нові пертурбації. Майже вже вирішено питання щодо заміни нинішнього очільника оборонного відомства Дениса Шмигаля на Михайла Федорова, який поки що обіймає посаду віцепрем’єр-міністра – міністра цифрової трансформації. А сам Денис Анатолійович буцімто вже погодився на посаду першого віцепрем’єр-міністра – міністра енергетики.
Також президент анонсував нові призначення на посади голів обласних військових адміністрацій Вінниччини, Дніпропетровщини, Полтавщини, Тернопільщини та Буковини. І більшість кандидатур вже погоджено з урядом, щоправда, на момент підготовки цього матеріалу прізвища нових керівників ще не відомі.
Читайте також:
