Ключові тези:
Офіційні та фактичні дані щодо кількості українців за кордоном суттєво різняться. Реальну оцінку масштабів міграції озвучив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець в інтерв’ю Дмитру Гордону.
Раніше ми розповідали, що правила в’їзду до Німеччини змінилися.
За інформацією Міністерства закордонних справ, на консульському обліку за межами України перебувають близько 8,5 мільйона громадян. Водночас, за словами омбудсмана, ця цифра не відображає повної картини.
Згідно з отриманими ним даними, загалом за кордон виїхали приблизно 11 мільйонів українців.
Лубінець звернув увагу, що значна частина громадян не стає на консульський облік, тому українські державні органи фактично не мають можливості враховувати їх у своїй роботі.
Основною причиною масового виїзду залишається питання безпеки через повномасштабну війну. Додаткові труднощі створює статус тимчасового захисту та часта зміна країни проживання, що ускладнює формування точної статистики і розробку державної політики щодо українців за кордоном.
Лубінець наголосив, що така різниця між офіційними та реальними показниками може мати серйозні наслідки. Йдеться про доступ до соціального захисту, реалізацію виборчих прав, обсяг консульської допомоги, а також про майбутню реінтеграцію громадян, які після війни розглядатимуть повернення в Україну.
Близько третини українців, які залишили країну через війну, наразі декларують намір повернутися після її завершення. Водночас остаточну впевненість у такому рішенні має не більше 10% з них. Про це повідомив керівник Соціологічної групи «Рейтинг» Олексій Антипович в інтерв’ю РБК-Україна.
За його словами, на початку повномасштабного вторгнення бажання повернутися висловлювали дві третини, а подекуди й більше вимушених мігрантів. Проте з часом цей показник поступово зменшувався. Навіть серед тих, хто нині говорить про можливе повернення, значна частина не має чіткого рішення і схильна відкладати його на невизначений термін.
Антипович зазначає, що багато українців уже пройшли другий етап адаптації за кордоном, зокрема в Німеччині. Повернення в Україну для них ускладнюється відсутністю житла, роботи, проблемами з влаштуванням дітей та загальним відчуттям невизначеності.
У перспективі це створює для держави серйозні демографічні виклики — зниження народжуваності, дефіцит робочої сили та старіння населення.
Найбільше українців виїхало до Німеччини, Польщі та Чехії — саме ці країни прийняли численну кількість біженців у межах механізму тимчасового захисту в ЄС. Далі за популярністю йдуть Велика Британія, Іспанія та Італія, а також Канада і США, де існують потужні українські діаспори.
Отже, за статистикою 2024–2025 років, у Німеччині перебуває понад 1,2 мільйона українців, що становить близько 27–29% від загальної кількості в Євросоюзі.
Польща залишається другою, з показником близько 1 мільйона осіб, хоча звідти вже фіксують як повернення в Україну, так і переїзди до інших країн ЄС.
Чехія має третє місце за кількістю, понад 400 тисяч, водночас демонструючи одне з найвищих співвідношень біженців до чисельності місцевого населення.
Експерти також відзначають зміну напрямків міграції: зменшення присутності українців у Польщі та Італії і зростання їхньої кількості у Швеції, Німеччині та Чехії.
Читайте також:
Повідомлення про нібито неминуче запровадження штрафних балів для водіїв виявилися передчасними. У Міністерстві внутрішніх справ…
Не всі внутрішньо переміщені особи знають, що, крім основної допомоги на проживання, держава передбачила додаткову…
Середа, 7 січня, принесе в Україну нестійку зимову погоду з опадами майже в усіх регіонах.…
Початок січня 2026 року супроводжується помірною геомагнітною активністю. За прогнозами вчених, 7 січня магнітна буря…
Морози швидко перетворюють подвір’я на небезпечний льодовий майданчик. На щастя, є доступні способи зробити доріжки…
Український метрополітен у 2026 році працює за чітко визначеними правилами доступу пасажирів. Їх недотримання є…