Ключові тези:
У 2025 році в Україні зафіксували зростання кіберзлочинів, пов’язаних із неактивними банківськими акаунтами. Розповідаємо про нові схеми обману з посиланням на матеріал Телеграф.
Раніше ми повідомляли, як користуватися смартфоном дуже довго без підзарядки.
Шахраї цілеспрямовано шукають рахунки, якими власники не користувалися роками. Через внутрішні зв’язки у фінансових структурах вони з’ясовують номер телефону, до якого був прив’язаний рахунок.
Якщо SIM-карта не використовувалася понад рік, мобільний оператор може перевипустити її та продати новому абоненту. Саме так номер опиняється в руках зловмисників.
Отримавши номер, шахраї легально відновлюють доступ до онлайн-банкінгу, а далі авторизуються в застосунку «Дія» через BankID. Після цього вони можуть оформлювати мікрокредити в різних фінансових компаніях.
Гроші швидко «розчиняються», проходячи через десятки підставних рахунків, тоді як власник дізнається про борг уже після появи прострочень.
Кіберексперти вказують на системну проблему: «Дія» не має власної ідентифікації та повністю покладається на банківську авторизацію. Якщо банк помилково підтвердив доступ, застосунок автоматично сприймає шахрая як законного власника документів. Це відкриває шлях до інших фінансових операцій.
Окрему загрозу становлять месенджери. Злам Telegram або Signal часто починається з повідомлення від знайомого, після чого вірус поширюється контактами. Якщо серед них є «чутливі» абоненти, акаунт стає цікавою ціллю для хакерів.
Ще одна схема — «нічний дзвінок». Людині телефонують уночі та одразу скидають виклик. Якщо вона передзвонює, шахрай отримує вихідний дзвінок і може використати цю інформацію для відновлення SIM-карти через оператора.
Фахівці радять не ігнорувати базові правила цифрової безпеки.
Неактивні банківські рахунки слід закривати офіційно, а не просто видаляти застосунки.
Важливо перевірити, щоб до банків, пошти та «Дії» був прив’язаний актуальний номер телефону, який перебуває у вашому доступі.
Двофакторна аутентифікація залишається обов’язковою.
У разі зламу часу обмаль — приблизно година, щоб звернутися до банку та спробувати заморозити транзакції. У Мінцифри наголошують: масово зламати «Дію» неможливо, однак людський фактор і вразливості банківських систем досі залишаються ключовим ризиком.
Читайте також:
Посадка моркви чи кропу часто перетворюється на складну задачу. Дізнайтеся, як легко висіяти дрібне насіння…
Тренд на природну красу впевнено закріпився у світі б'юті і дедалі частіше витісняє щільний складний…
Запечена шинка власного приготування — чудовий варіант не лише для святкового кошика на Великдень, а…
В Україні зростає ймовірність опадів — можливі дощі з мокрим снігом через активізацію південних циклонів.
З 1 квітня стартує новий прийом заявок на грошову допомогу в межах державної програми. Хто…
Постанова Кабміну №821 про часткові виплати пенсійних боргів визнана незаконною. Як отримати свої гроші повністю?