Ключові тези:
- Рафінована олія підходить для смаження завдяки високій термостійкості, але при частому вживанні може бути шкідливою.
- Нерафінована — багата на вітаміни та корисні жири, проте не витримує нагрівання і використовується лише для холодних страв.
- Дієтологи радять чергувати різні види олії, аби зберегти баланс користі й уникнути перевантаження організму жирами.
Види олії різняться не лише походженням, а й способом обробки. Мало того, саме цей фактор, і визначає, чи безпечною буде олія для здоров’я.
Розповідаємо, яку з них вибрати та де доречно використовувати.
Раніше ми повідомляли, як повернути блиск старим сковорідкам.
Переваги рафінованої олії
Рафінована олія проходить кілька етапів очищення, у результаті чого зникає осад, запах і барвники. Вона не димить, не піниться й не виділяє канцерогенів при смаженні. Її температура диму сягає 227–232 °C, тож така олія вважається оптимальною для приготування гарячих страв, фритюру чи запікання.
Водночас надмірне вживання рафінованих продуктів призводить до накопичення трансжирів у клітинах, що підвищує ризик серцево-судинних захворювань і порушує гормональний баланс.
Коли краще використовувати нерафіновану олію
Нерафінована олія не проходить глибокого очищення, завдяки чому зберігає природні вітаміни A, D, E, K і омега-6 жирні кислоти. Вона має насичений смак і аромат, проте не витримує високих температур — при нагріванні понад 107 °C починає горіти та втрачає корисні властивості.
Тому такий вид олії використовують виключно для приготування холодних страв: салатів, соусів, маринадів чи вінегретів.
Як знайти баланс
Фахівці радять не віддавати перевагу лише одному виду олії. Для термічної обробки обирайте рафіновану або дезодоровану, а для заправки — нерафіновану, бажано холодного віджиму.
Чергування соняшникової, оливкової, гарбузової чи лляної олії дозволяє отримати широкий спектр поживних речовин, не перевантажуючи організм жирами.
Такий підхід допомагає зберегти баланс між користю, смаком і безпекою харчування.
Читайте також:
