Ключові тези:
- Мешканка Вінниці втратила 37 570 гривень після дзвінків від “ПриватБанку”.
- Жінка запевняє, що не підтверджувала жодних операцій, але гроші все одно зникли.
- Суд вирішив, що відповідальність за втрату коштів лежить на клієнтці, оскільки вона могла розголосити конфіденційну інформацію.
У Вінниці жінка стала жертвою шахрайської схеми, втративши зі своїх рахунків 37 570 гривень після дзвінків нібито від “представників” ПриватБанку.
Про це повідомив Інформатор із посиланням на рішення Вінницького міського суду, оприлюднене 20 жовтня 2025 року.
Раніше ми розповідали, як залишатися на зв’язку без світла та інтернету.
Натиснула “двійку” — втратила всі гроші: як вінничанку ошукали через автовідповідач
Згідно з матеріалами справи, 27 грудня 2022 року жінка отримала SMS із кодом доступу до мобільного додатка «Приват24». Одразу після цього їй зателефонував автовідповідач банку, який запропонував підтвердити або скасувати операцію.
Не розуміючи, про яку саме транзакцію йдеться, жінка обрала варіант «двійку» — скасування. Однак це не зупинило несанкціоноване зняття грошей.
Через кілька хвилин на телефон прийшло повідомлення про списання 18 083 гривень. Згодом почали надходити SMS із пропозицією збільшити інтернет-ліміт у «Приват24» та нові дзвінки від автовідповідача.
Жінка знову відмовилася підтверджувати операції, але це не завадило шахраям зняти ще 19 487 гривень.
Через деякий час вона звернулася до служби підтримки ПриватБанку, де дізналася, що з рахунків зникло загалом 37 570 гривень. Після цього картки заблокували, а сам інцидент внесли до ЄРДР за статтею 190 КК України — шахрайство.
Суд відмовив жінці, яка втратила гроші через шахраїв
Постраждала подала позов до ПриватБанку, вимагаючи повернути втрачені кошти та скасувати нарахування заборгованості. У лютому 2023 року вона офіційно звернулася до банку із заявою про припинення нарахування відсотків за кредитом і просила притягнути винних до відповідальності.
У відповіді ПриватБанк наголосив, що клієнт несе повну відповідальність за всі операції, здійснені з його карткою, а перерахунок боргу можливий лише за рішенням суду.
Внутрішнє службове розслідування банку, проведене в червні 2024 року, показало: несанкціоновані транзакції стали можливими через розголошення клієнткою конфіденційної інформації.
Аргументи суду
Суд зазначив, що банк надав достатньо доказів, які підтверджують, що дії або бездіяльність позивачки сприяли втраті коштів.
Як виявилося, жінка відразу не повідомила банку всі факти в день здійснення операцій, а заявила про це тільки через півтора місяці — 7 лютого 2023 року.
На думку суду, таке рішенніч унеможливило своєчасне розслідування інциденту та повернення коштів. Суд також дійшов висновку, що позивачка могла розкрити шахраям свої персональні дані або ПІН-код, що дозволило їм здійснити транзакції.
“Банк довів, що клієнтка своїми діями чи бездіяльністю сприяла незаконному використанню конфіденційної інформації. Враховуючи це, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог”, — йдеться у рішенні.
Наслідки надання конфіденційної інформації для клієнтів банків
Ця справа вкотре демонструє, наскільки важливо не реагувати на дзвінки чи повідомлення, навіть якщо вони надходять із номерів, схожих на офіційні контакти банків.
ПриватБанк неодноразово попереджав клієнтів, що співробітники установи ніколи не запитують ПІН-код, паролі чи інші персональні дані по телефону.
Фахівці з кібербезпеки нагадують: фішингові дзвінки та автоматичні голосові системи — одна з найпоширеніших схем у 2024–2025 роках. Зловмисники імітують автовідповідач банку, аби виманити дані для доступу до онлайн-банкінгу.
У разі підозрілих повідомлень варто одразу самостійно зателефонувати до банку за офіційним номером, перевірити стан рахунків у застосунку та, за необхідності, заблокувати картку.
Читайте також:
