Ключові тези:
- Дарування набирає чинності одразу після нотаріального посвідчення; майно переходить новому власнику негайно.
- Спадкування — відбувається лише після смерті власника, за заповітом або за законом.
- Основна різниця: у даруванні власник одразу втрачає право на майно, а у спадкуванні — зберігає його до кінця життя.
Спадкування чи дарування? Юридична та фінансова вигода
Скажіть чесно, коли ви востаннє думали про свій спадок? Багато хто скаже – «хай Бог милує» чи «про це поговоримо якось потім».
Але все ваше майно, як ви заробляли все життя, рано чи пізно має перейти до когось іншого. І ось тут інколи починається справжня драма, а буває, що й трилер.
Спадок – це величезний айсберг, об який розбилась далеко не одна міцна родина. Як же зробити все правильно, і, найголовніше, так – щоб не залишити після себе судових баталій та податкових рахунків, від яких ваші родичі схопляться за серце? Але щоб й ви самі при цьому не залишились на узбіччі.
Раніше ми розповідали, як поділити спадок із родичами без скандалу та суду.
Отже, дарування чи спадкування?
Вибір між ними – це завжди компроміс між вашими інтересами, як власника майна, та інтересами ваших нащадків. І тут важливо знати всі юридичні та фінансові підводні камені.
Сьогодні за допомогою юристки Вікторії Гусакової ми розберемо це питання та з’ясуємо:
- Як правильно передати своє майно дітям чи онукам?
- Що обрати – договір дарування чи спадкування?
- Що вигідніше вам, а що вашим дітям чи онукам?
- Де буде 0% податку, а де нотаріус візьме мінімум?
- І головне – який варіант забезпечить вам спокійний сон, а вашим нащадкам – надійне право власності.
Тож починаємо!
Дарування чи спадкування – яка різниця
Для того щоб визначитись, що краще – подарувати чи передати у спадок своє майно, важливо розрізняти ці два поняття та розуміти наслідки ваших дій.
Як оформити договір дарування
Отже, відповідно до ч.1 ст.717 ЦК України, за договором дарування одна сторона, тобто дарувальник, безоплатно передає своє майно другій стороні – обдаровуваному – у його власність.
Важливо розуміти, що ключова відмінність в тому, що дарування набирає чинності одразу. Тобто, якщо ви щойно підписали договір і його посвідчив нотаріус, то все – ви негайно втрачаєте право власності на своє майно, а обдаровуваний в цей момент стає його повноправним власником. І передумати ви вже не зможете.
Оформити договір дарування можна на квартиру, будинок, землю, автомобіль тощо. І для цього потрібно звернутися до державного або приватного нотаріуса – тут різниці у повноваженнях немає. Нотаріус перевірить всі документи, посвідчить угоду та зареєструє перехід права власності в Державному реєстрі майнових прав.
Важливий момент: під час укладання договору дарування обов’язкова особиста присутність обох – і дарувальника, і обдаровуваного.
А ще, звісно, вам знадобляться документи:
- Паспорти та ідентифікаційні коди – для обох сторін
- Оригінали документів, що підтверджують ваше право власності на майно. Це можуть бути договір купівлі-продажу, свідоцтво про приватизацію тощо.
- Технічний паспорт на ваш будинок чи квартиру.
Інколи нотаріус може затребувати Звіт про незалежну оцінку майна, тому це краще уточнити заздалегідь та замовити, щоб не гаяти час.
Тут теж є варіанти. Можна замовити Звіт у сертифікованого оцінювача чи самостійно через онлайн-сервіс Фонду державного майна України ФДМУ. Це можливо для певних випадків – переважно купівля-продаж житлової нерухомості.
Як оформити договір спадкування
На відміну від дарування, процес спадкування починається виключно після смерті власника. До речі, у разі смерті людини зазвичай її родичі можуть отримати не тільки спадок, а ще й допомогу на поховання.
Наразі в Україні є два основні види спадкування – за заповітом та за законом.
- Спадкування за заповітом відбувається тоді, коли людина ще за життя залишає заповіт, де визначає – хто саме буде її спадкоємцями та в яких долях кому що дістанеться. І цей заповіт набирає чинності після смерті спадкодавця. Тут не обов’язково, щоб заповіт прийняли родичі, тому що той, хто заповідає майно сам вирішує, хто буде спадкоємцем.
Але важливо, щоб спадкодавець діяв добровільно, перебував у здоровому розумі та ясній пам’яті та розумів значення своїх дій. Тобто якщо людина відкладатиме укладання заповіту до останнього і перебуватиме у важкому фізичному стані, нотаріус може відмовити у посвідченні документа.
- А от спадкування за законом відбувається тільки тоді, коли заповіту немає. Тоді спадщину отримують тільки родичі померлого. Але тут є декілька черг спадкоємців, і вони зазначені у статті 1222 Цивільного кодексу.
П’ять черг спадкоємців за законом
Ці черги спадкують послідовно, якщо немає спадкоємців попередніх черг, або вони самі відмовились від спадщини, або були усунені від права на спадкування – такі випадки теж передбачені законом.
- Перша черга
- Діти, у тому числі усиновлені, або зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті.
- Чоловік або жінка.
- Друга черга
- Бабуся чи дідусь – з боку обох батьків.
- Рідні сестри та брати.
- Третя черга
- Рідні дядько і тітка.
- Четверта черга – Тут уже не обов’язково бути кровними родичами, головне – спільне життя і побут.
- Особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менше п’яти років.
- П’ята черга
- Двоюрідні брати та сестри спадкодавця.
- Інші родичі до шостого ступеня споріднення включно.
- Утриманці спадкодавця, які не входили до попередніх черг і перебували на його утриманні не менше п’яти років.
Цікаво, що онуки та племінники не входять до жодної з черг спадкування, але успадковують майно за правом представлення як спадкоємці першої черги. Тобто вони отримують частку свого померлого батька або матері, якщо ті не дожили до моменту відкриття спадщини.
Ключова перевага заповіту для спадкодавця очевидна: заповідач має право у будь-який час скасувати заповіт та скласти новий. І це, звісно, дає людині повний контроль над її майном до кінця життя.
Як прийняти спадщину
А от нащадки набудуть своє право власності не одразу. Щоб прийняти спадщину їм необхідно протягом шести місяців від дня смерті спадкодавця надати нотаріусу відповідну заяву про намір прийняти спадок. Це треба зробити саме за місцем відкриття спадщини.
Важливий момент: якщо спадкоємців буде декілька, звернутися мають вони всі.
Документи для спадкування
- Заява про прийняття спадщини
- Паспорт та ідентифікаційний номер
- Свідоцтво про смерть спадкодавця або заповіт
- Документи, що підтверджують родинні зв’язки
- Довідка про останнє місце реєстрації спадкодавця
- Довідку про склад сім’ї спадкодавця
- Свідоцтво про право власності, договір купівлі-продажу
- Технічний паспорт на нерухомість
- Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно
- Документи на транспортні засоби
- Документи на банківські вклади та ощадні книжки
Більше про дарування і спадкування – у нашому новому відео.
Читайте також:
