Ключові тези:
За даними Всеукраїнської асоціації пекарів, до кінця 2025 року вартість хліба може зрости на 5–10%. Про це повідомив президент організації Юрій Дученко в коментарі Українському радіо.
Раніше ми розповідали, чому українську гречку відкликають з продажу.
За словами експерта, ціна борошна формує до 40% собівартості хліба. Якщо ціни на зерно і борошно зростають, відповідно, підвищується і кінцева вартість продукції. До цього додаються зростання вартості енергоносіїв, логістики та підвищення зарплат, необхідне для збереження кваліфікованих кадрів.
«Усе це разом створює фінальний цінник на полиці, — пояснює Дученко. — Галузь енергоємна, і будь-які коливання на ринку електроенергії одразу відбиваються на хлібопеченні».
Щороку для стабільної роботи галузі потрібно близько 2,5 млн тонн пшениці, придатної для хлібопечення. Цього сезону Україна зібрала приблизно 6 млн тонн зерна першого, другого та третього класу, однак формування партій високоякісного борошна може бути складнішим.
Особливе занепокоєння викликає ситуація з житом. Попит на житні сорти хліба зріс на 118% за останні вісім місяців, проте частина зібраного врожаю не відповідає необхідним стандартам. У результаті житнє зерно може стати дефіцитним, а його вартість — продовжити зростати.
«Житній хліб набуває популярності, адже сприймається як більш корисний. Але саме ці сорти нині найдорожчі у виробництві», — підкреслює президент асоціації.
Ще одна проблема галузі — утилізація невикористаного хліба. За оцінками асоціації, щороку в Україні втрачається близько 200 тисяч тонн продукції. Це призводить до додаткових витрат і втрати прибутку.
Юрій Дученко закликає торговельні мережі відповідальніше формувати замовлення, щоб мінімізувати повернення:
«Хліб, який вирощений під обстрілами й випечений у складних умовах, не повинен опинятися на смітнику. Це не лише економічно, а й морально неприйнятно».
Серед ключових шляхів стабілізації він називає прискорення розрахунків між виробниками та торговими мережами, що дозволить уникнути затримок платежів на 10–30 днів.
Попри всі зусилля, статистика невтішна: більшість хлібопекарських підприємств працюють із мінімальною рентабельністю або навіть у збиток. Деякі заводи уже перейшли на однозмінний режим чи тимчасово зупинили виробництво.
Зростання податкового тиску, вартості енергоносіїв і логістики створює ризики для забезпечення країни хлібом у повному асортименті.
Станом на вересень 2025 року середня ціна батона (450 г) становить 29,40 грн, пшеничного хліба нарізного (650 г) — 47,99 грн, житнього “Бородинського” (300 г) — 44,90 грн.
Економіст Олег Пендзин у коментарі Українському радіо прогнозує, що хліб масових сортів дорожчатиме не більше ніж на 1,5% щомісяця. Тобто до кінця року зростання складе максимум 6–7%.
На його думку, підвищення тарифів на електроенергію не матиме суттєвого впливу, адже виробники розподіляють витрати на широкий асортимент продукції, щоб уникнути різкого стрибка цін на базові сорти хліба.
Читайте також:
Атмосферні фронти накриють країну. Сніг, дощ і мороз: чого ще чекати Україні цієї середи?
Спокійна доба попереду. Чому прогноз геомагнітної активності на 19 листопада тішить фахівців?
Соціальний бонус на постійній основі. Які категорії пенсіонерів отримають подвоєні виплати?
Війна дронів спричинила медичний колапс на фронті. Як затримка евакуації перетворює “звичайні” рани на смертельні?
Відключення від електромережі в деяких регіонах сягають 12 годин на добу, і це у листопаді.…
Одна помилка — і річ зіпсована Як правильно прати верхній одяг?