Ключові тези:
За даними Всеукраїнської асоціації пекарів, до кінця 2025 року вартість хліба може зрости на 5–10%. Про це повідомив президент організації Юрій Дученко в коментарі Українському радіо.
Раніше ми розповідали, чому українську гречку відкликають з продажу.
За словами експерта, ціна борошна формує до 40% собівартості хліба. Якщо ціни на зерно і борошно зростають, відповідно, підвищується і кінцева вартість продукції. До цього додаються зростання вартості енергоносіїв, логістики та підвищення зарплат, необхідне для збереження кваліфікованих кадрів.
«Усе це разом створює фінальний цінник на полиці, — пояснює Дученко. — Галузь енергоємна, і будь-які коливання на ринку електроенергії одразу відбиваються на хлібопеченні».
Щороку для стабільної роботи галузі потрібно близько 2,5 млн тонн пшениці, придатної для хлібопечення. Цього сезону Україна зібрала приблизно 6 млн тонн зерна першого, другого та третього класу, однак формування партій високоякісного борошна може бути складнішим.
Особливе занепокоєння викликає ситуація з житом. Попит на житні сорти хліба зріс на 118% за останні вісім місяців, проте частина зібраного врожаю не відповідає необхідним стандартам. У результаті житнє зерно може стати дефіцитним, а його вартість — продовжити зростати.
«Житній хліб набуває популярності, адже сприймається як більш корисний. Але саме ці сорти нині найдорожчі у виробництві», — підкреслює президент асоціації.
Ще одна проблема галузі — утилізація невикористаного хліба. За оцінками асоціації, щороку в Україні втрачається близько 200 тисяч тонн продукції. Це призводить до додаткових витрат і втрати прибутку.
Юрій Дученко закликає торговельні мережі відповідальніше формувати замовлення, щоб мінімізувати повернення:
«Хліб, який вирощений під обстрілами й випечений у складних умовах, не повинен опинятися на смітнику. Це не лише економічно, а й морально неприйнятно».
Серед ключових шляхів стабілізації він називає прискорення розрахунків між виробниками та торговими мережами, що дозволить уникнути затримок платежів на 10–30 днів.
Попри всі зусилля, статистика невтішна: більшість хлібопекарських підприємств працюють із мінімальною рентабельністю або навіть у збиток. Деякі заводи уже перейшли на однозмінний режим чи тимчасово зупинили виробництво.
Зростання податкового тиску, вартості енергоносіїв і логістики створює ризики для забезпечення країни хлібом у повному асортименті.
Станом на вересень 2025 року середня ціна батона (450 г) становить 29,40 грн, пшеничного хліба нарізного (650 г) — 47,99 грн, житнього “Бородинського” (300 г) — 44,90 грн.
Економіст Олег Пендзин у коментарі Українському радіо прогнозує, що хліб масових сортів дорожчатиме не більше ніж на 1,5% щомісяця. Тобто до кінця року зростання складе максимум 6–7%.
На його думку, підвищення тарифів на електроенергію не матиме суттєвого впливу, адже виробники розподіляють витрати на широкий асортимент продукції, щоб уникнути різкого стрибка цін на базові сорти хліба.
Читайте також:
ПФУ оприлюднив приклад, як обчислюється пенсія за віком у 2025 році. Розповідаємо, як дізнатися суму…
В умовах, коли досягнення науковців роблять неможливе можливим, сфера репродуктивної медицини продовжує вражати новими здобутками.
Система стягнення боргів в Україні готується до революційних змін. “Дія” отримає нові функції на списання…
В Україні для окремих категорій населення діє система спеціальних пенсійних гарантій. Розповідаємо, хто буде отримувати…
Комунальники посилюють боротьбу з боржниками. У Києві ЖКГ вже почали співпрацювати з колекторами.
Деякі моделі лічильників після переходу показника за межу «9999» можуть сприйматися системою некоректно. Що робити…