Пенсіонерів у Німеччині чекають кардинальні зміни, які торкнуться кожного

Этот материал также доступен на русском языке

Літні жінки відпочивають на шезлонгах
Пенсійна система Німеччини опинилася під загрозою: через демографічні зміни фінансування виплат стає дедалі складнішим. Економісти пропонують перекласти частину фінансового навантаження на самих пенсіонерів, однак ідея викликала гострі дискусії в суспільстві.

Ключові тези:

  • Демографічна криза підриває пенсійну модель Німеччини — різке зниження народжуваності й старіння населення загрожують стабільності «пакту поколінь».
  • Фінансове навантаження на німецьку пенсійну систему зростає — кількість працюючих не покриває потреби пенсіонерів, а бюджет щороку витрачає десятки мільярдів євро на дотації.
  • Пенсійні реформи в Німеччині неминучі, але викликають суперечки — запровадження «податку для бебі-бумерів» та посилення корпоративних пенсій розглядаються як вихід, проте зустрічають опір у суспільстві.

Раніше ми розповідали, як живуть пенсіонери в Німеччині.

Як виникла проблема

За інформацією німецького ресурсу Deutsche Welle (Німецька хвиля), у 1955 році канцлер Конрад Аденауер запровадив так званий «пакт поколінь»: працюючі громадяни відраховують частину зарплати на утримання пенсіонерів. Система працювала лише за умов високої народжуваності та відносно короткої тривалості життя.

Та вже з 1970-х років народжуваність у Німеччині різко знизилася, а покоління «бебі-бумерів» почало масово виходити на пенсію. До 2039 року третина нинішніх працюючих завершить трудову діяльність, і молодші покоління не зможуть замінити їх чисельно.

«У довгостроковій перспективі це здійснюватиме тиск на систему соціального забезпечення, тому що дедалі більше людей доведеться утримувати коштом дедалі меншої кількості платників податків. У підсумку фінансувати соціальні програми стане складніше», – пояснив агентству Reuters Штефан Кутс з Кільського інституту світової економіки.

Наслідки для економіки

Сьогодні в Німеччині на одного пенсіонера припадає менше двох працюючих, тоді як у 1960-х цей показник становив шість. Виплати підтримуються переважно завдяки дотаціям з бюджету — щороку близько 100 мільярдів євро. Це створює значний тиск як на економіку, так і на ринок праці.

Зростання внесків до пенсійної системи може призвести до відтоку інвестицій і кваліфікованих працівників, попереджають економісти.

Чи буде податок для «бебі-бумерів»

У 2026 році спеціальна комісія почне розробку реформ. Серед пропозицій — так званий Boomer-Soli: 10% податку на доходи пенсіонерів із вищими статками. Це торкнеться лише близько 20% домогосподарств із найбільшими доходами.

Економісти вважають, що бебі-бумери мають зробити свій внесок у фінансування, адже вони народили мало дітей і не збільшили трудовий стаж відповідно до зростання тривалості життя.

Однак ідею вже розкритикували як політики, так і профспілки. Опоненти застерігають: новий податок підриває довіру та створює ризик соціальної напруги.

Як у інших країнах

Досвід сусідів демонструє інші моделі стабільних пенсійних систем:

  • Австрія — 94% працівників сплачують внески, їхній розмір вищий, ніж у Німеччині.
  • Нідерланди — базова пенсія для всіх жителів плюс корпоративні та приватні накопичення.

У Німеччині ж корпоративними пенсіями охоплений лише кожен другий працівник. Новий уряд планує розширити цю систему, зробивши її фактично обов’язковою.

Читайте також:

Facebook
X (Twiiter)
LinkedIn
Pinterest
WhatsApp
купити ноутбук Львів, ціни в Україні

Перейти на українську версію сайту?