Ключові тези:
- Після руйнування Каховської ГЕС утворилися нові сприятливі для шакалів середовища, що сприяло їх масовому поширенню на території України.
- До зростання популяції призвели заборона полювання під час війни, міграція з півдня та поява багатої кормової бази.
- За останні роки чисельність шакалів різко збільшилася — у деяких регіонах у кілька разів; нині вони фіксуються навіть у центральних та західних областях.
- Хоча шакали можуть шкодити домашнім тваринам, вони виконують важливу санітарну функцію, очищаючи природу, тому екологи закликають до моніторингу, а не винищення.
В Україні стрімко зростає кількість звичайного шакала (Canis aureus). Раніше цього хижака переважно можна було зустріти в південних регіонах, тепер же він шириться центральними та навіть західними областями.
Раніше ми розповідали, що колишнє Каховське водосховище обживають рідкісні птахи.
Чому в Україні збільшується кількість шакалів
Поява великої кількості шакалів пов’язана насамперед з пересиханням Каховського водосховища після підриву, через що виникли нові зони з очеретами, чагарниками й луками, де ці тварини почуваються особливо комфортно.
Окрім цього, на їх поширення впливають такі фактори:
- заборона полювання під час війни;
- міграція тварин з півдня на північ
- багата кормова база, яка з’явилася на нових територіях після зміни гідрологічного режиму Дніпра та зневоднення Каховського водосховища.
Як зазначають екологи, відбувається повернення тварини в межі свого давнього ареалу.
Так, за словами Дмитра Яворницького, в епоху Запорізької Січі шакалів (тоді їх називали “чокалками”) можна було знайти у степах теперішньої Дніпропетровщини.
Зовні шакал схожий на маленького вовка, але важить не більше 15 кг. Живе в парі, вночі активний, а вдень ховається в норах серед щільних заростів, часто недалеко від води. Його раціон включає дрібних ссавців, птахів, плазунів, земноводних, рибу, фрукти, овочі, крупи, а також падаль. Таким чином, шакал діє як “антисептик природи”, очищаючи територію від розкладання сміття тварин.
Перші сучасні підтверджені випадки шакалів в Україні датуються кінцем 1990-х років, а в 2005 році їх виття вперше зафіксовано на острові Хортиця в Запоріжжі.
Однак ще більше їх фіксують після руйнування Каховської ГЕС у 2023 році.
Окрім утворення сприятливого для шакалів середовища, зникнення водних бар’єрів спростило міграцію тварин, а Хортиця стала доступнішою для шакалів з Херсонської та Миколаївської областей.
За словами українських зоологів, з 2010-х років кількість шакалів поступово зростала, але з 2022-го цей процес прискорився. У деяких регіонах населення збільшилося вдвічі – втричі.
У національному парку «Тузловські лимани» на Одещині, наприклад, щільність шакалів становить 10 осіб на 1000 гектарів.
На Харківщині кількість цих хижаків зросла з 17 осіб у 2022 році до понад 50 на початку 2025 року.
Небезпека шакалів
За словами фахівців, здоровий шакал уникає контакту з людиною і не є небезпечним для дорослого. Втім, небезпеку може нести лише сказ, що стосується всіх диких ссавців.
Також хижаки можуть загрожувати домашній птиці та дрібній худоби.
Екологи закликають ставитися до шакала не як до ворога, а як до елемента природного системи, який відіграє важливу санітарну роль, однак наполягають на моніторингу їхньої кількості та поширення задля запобігання хвороб.
Вас також можуть зацікавити новини:
