Як правильно скласти заповіт, щоб він був дійсним – що змінилося у 2025 році

Ключові тези:

• Заповіт може скласти лише повнолітня дієздатна особа особисто, документ обов’язково посвідчується нотаріусом і може охоплювати як усе майно, так і його частину.
• У заповіті можна встановлювати зобов’язання для спадкоємців, визначати умови отримання спадщини та додавати немайнові розпорядження.
• Заповідач має право у будь-який час змінити чи скасувати заповіт, а до відкриття спадщини його зміст залишається конфіденційним.

Раніше ми розповідали: спадщина без заповіту: хто та скільки отримує.

Основні правила складання заповіту пояснює Міністерство юстиції України, спираючись на Цивільний кодекс України.

Хто має право скласти заповіт

Заповіт — це особисте розпорядження людини на випадок смерті. Його може скласти лише особа з повною цивільною дієздатністю, і зробити це потрібно особисто. Оформлення через представника заборонене.

Документ обов’язково посвідчується нотаріусом. Спадкоємцями можуть бути будь-які фізичні або юридичні особи, незалежно від родинних зв’язків. Заповідач має право позбавити спадщини будь-кого, окрім тих, хто за законом має обов’язкову частку.

Заповіт може охоплювати як усе майно, так і його частину, а також права й обов’язки, що існують на момент складання або можуть з’явитися у майбутньому.

Що можна писати в заповіті

Документ оформлюється письмово із зазначенням дати, місця складання, особистих даних заповідача. Він має бути чітким і недвозначним. Нотаріус перевіряє, щоб умови не суперечили закону. Заповідач може:

• встановити зобов’язання для спадкоємця (наприклад, надати іншій особі право користування житлом чи частиною майна);
• визначити умови для отримання спадщини (місце проживання, здобуття освіти, народження дитини тощо);
• додати немайнові розпорядження (уточнити місце поховання, призначення опікуна, благодійні побажання).

При цьому докази права власності на майно при оформленні заповіту подавати не потрібно.

Як правильно оформити заповіт

Заповіт можна написати власноруч або з використанням технічних засобів. Він підписується особисто заповідачем. Якщо через хворобу чи інші причини це неможливо, підписати документ може інша особа, але не спадкоємець.

Також нотаріус може записати заповіт зі слів заповідача, після чого той читає його вголос і підписує. За бажанням або за потреби (наприклад, якщо заповідач не може прочитати документ) посвідчення проводиться у присутності щонайменше двох свідків. Свідками можуть бути лише повнолітні дієздатні особи, які не є спадкоємцями та не пов’язані з ними родинними зв’язками. Їхні дані обов’язково вносяться до тексту заповіту.

Чи можна змінювати заповіт

Заповідач може у будь-який час:

• скасувати заповіт;
• внести до нього зміни;
• скласти новий документ.

Кожен новий заповіт повністю або частково скасовує попередній. Якщо він визнається недійсним, попередній не відновлюється, крім випадків, передбачених законом. Усі зміни та скасування посвідчуються нотаріусом і реєструються у Спадковому реєстрі.

Конфіденційність заповіту

До відкриття спадщини нотаріус, свідки та інші причетні особи не мають права розголошувати факт складання заповіту та його зміст.

Читайте також:

• Стосується українців, народжених до 1991 року: чи дійсне старе свідоцтво про народження
• Здаєте або продаєте житло: як не втратити майно та гроші