Ключові тези:
- Монети в 10 копійок втрачають практичну цінність, тоді як 50 копійок продовжують використовуватись у торгівлі.
- Заміна копійки на крок є актом мовної та культурної деколонізації.
- Реформа торкнеться не лише грошей, а й правової системи, інфраструктури та цифрових сервісів.
Вже з 1 жовтня 2025 року розпочнеться вилучення 10-копійчаних монет, а номінал 50 копійок продовжить активне використання.
Водночас регулятор ініціює глибшу реформу — заміну назви копійки на історично український крок. Це не просто крок у сфері нумізматики, а культурно-економічна деколонізація.
Про це заявив голова НБУ Андрій Пишний у публікації у Facebook.
Нацбанк оголосив про зміни
Національний банк України продовжує реалізацію політики модернізації та дерусифікації фінансової системи. Згідно з заявою голови НБУ Андрія Пишного, монети номіналом 10 копійок поступово виводитимуться з обігу — їхня функціональна цінність у готівкових розрахунках фактично втрачена.
50 копійок залишаються, 10 – йдуть
Монети 10 копійок втрачають практичну цінність, тоді як 50 копійок продовжують використовуватися в торгівлі.
Попит на 50-копійчані монети залишається стабільним, особливо в роздрібній торгівлі, де вони активно використовуються в розрахунках. Тому НБУ планує не лише зберегти їх у зверненні, а й продовжити карбування у майбутньому.
Деколонізація через гаманець: навіщо Україна відмовляється від копійок
Запропонована НБУ заміна терміну “копійка” на “крок” – не просто лінгвістична поправка. Це символічне відмежування від російської фінансової традиції та повернення до історично української термінології, яка застосовувалася ще за часів Української Народної Республіки.
“Одразу ж відповім і на інше питання… Ні, ми не відмовляємося від ініціативи замінити назву роздрібної монети з російською “копійкою” на “крок”. Це рішення не залежить від кількості монет у обігу, їх форми чи матеріалу”, – заявив Пишний.
Реформа торкнеться не лише грошей
Зміни передбачають коригування в законодавстві, адаптацію цінників, чеків, касових систем, банківських додатків та всієї документації, де досі використовується термін “копійка”. Це дозволить утвердити українську присутність у фінансовому просторі на всіх рівнях – від магазинів до мобільних банків.
Висновок:
Вилучення застарілих номіналів та відновлення національної термінології – це не просто технічні кроки, а знакова частина ширшої трансформації. Україна не просто оновлює свою валюту — вона затверджує свою ідентичність, відмовляється від колоніальної спадщини та будує стійку культурну економіку, наголошує голова Нацбанку України.
Читайте також:
