Ключові тези:
- Кар’єрне зростання Свириденка є прикладом системного руху від регіонального рівня до ключових постів в уряді та Офісі президента.
- Президент Зеленський зробив ставку на економічно підкованого та лояльного управлінця, очікуючи від неї “істотного оновлення” Кабміну.
- Свириденко поєднує профільну економічну освіту, міжнародну підготовку та досвід в антикризових органах — це може говорити про пріоритети її можливого прем’єрства.
Шлях Юлії Свириденко від регіонального чиновника до можливого глави уряду — історія стрімкого кар’єрного зростання, посиленого підтримкою як попередніх, так і нинішніх політичних еліт.
Юлія Свириденко – від Чернігова до можливого крісла прем’єра
Президент Володимир Зеленський офіційно запропонував Юлії Свириденко обійняти посаду прем’єр-міністра України.
Цей крок може стати початком масштабних змін у Кабінеті міністрів та сигналізує про те, що ставка робиться на управлінців із економічним досвідом та внутрішньою лояльністю до поточної вертикалі влади.
Що відомо про Свириденко
Свириденко народилася у Чернігові у родині держслужбовців. Здобувши профільну освіту в галузі антимонопольного регулювання та національного господарства, вона впевнено будувала кар’єру в регіональній адміністрації.
Вже до 2018 року Юлія обіймала посаду першого заступника голови Чернігівської ОДА. Далі були призначення на високі посади в Мінекономіки, Фонді соцстраху і, нарешті, в Офісі президента.
У структурі ВП вона курирувала економіку та інвестиції, що збігається з її професійним профілем. За роки роботи Свириденко зарекомендувала себе як ефективний адміністратор, здатний працювати за умов кризи та реформ. Нагадаємо, саме Юлія Свириденко готувала Угоду про передачу природних ресурсів та інших активів компаніям із США.
Якщо Рада затвердить її кандидатуру, Свириденко стане першою жінкою на посаді прем’єр-міністра з початку каденції Зеленського — третьою в історії незалежної України. Її призначення може стати кроком до перезапуску роботи уряду та посилення економічного блоку.
Нагадаємо також, що за процедурою кандидатуру прем’єр-міністра визначає парламентська більшість та вносить її на розгляд президента. А вже президент вносить цю кандидатуру на розгляд Верховної Ради.
Читайте також:
