Про що ви дізнаєтесь:
- Українське село-палац.
- Заробітки за кордоном перетворили село на королівський квартал.
На Закарпатті, біля самого кордону з Румунією, ховається село Нижня Апша — справжній феномен сільської архітектури. Тут кожне подвір’я виглядає як міні-палац, а будинки змагаються між собою не тільки в розмірах, а й у химерності фасадів, оздобленні та кількості кімнат.
Будівництво розкішних особняків розпочалося ще у 1980-х, коли місцеві жителі — переважно українські румуни — почали масово їздити на заробітки за кордон. Перші статки робилися на торгівлі насінням соняшника: їх обмінювали на ліс, обсмажували та вивозили за кордон із націнкою у сотні відсотків. Пізніше настала епоха торгівлі алкоголем, що стало ще одним джерелом капіталу.
Але зароблені мільйони не просто осіли в банках — вони матеріалізувалися у вигляді замків, вілл та палаців. У Нижній Апші практично немає одноповерхових будинків, а мінімальне планування – від 10-15 кімнат. Найбільші особняки налічують до 60 приміщень. На території садиб – басейни, зимові сади та навіть фонтани.
Цікаво, що багато власників цих хорів насправді живуть скромно — лише в кількох кімнатах, бо опалення таких «палаців» узимку стає надто дорогим задоволенням. Деякі сім’ї продовжують жити в старих будинках на території садиби, використовуючи нові будинки лише для прийому гостей.
Естетика «показної розкоші» живе за негласним правилом: «Будинок має бути хоча б на одну цеглу вищою, ніж у сусіда». Так село перетворилося на унікальний приклад того, як міграційні заробітки можуть змінити не лише побут, а й ландшафт цілого регіону.
Читайте також:
