Сьогодні поговоримо про шахрайство через телефон.
Раніше ми розповідали, що шахраї розсилають фальшиві квитанції за комуналку.
Почнемо зі свіженького. Штучний інтелект може бути не тільки добрим помічником, а й допомогти кібер злочинцям. Це називається deep face і працює так:
Крім підробки голосу в хід йде все – фейкові електронні листи, фальш-сайти або текстові повідомлення. Ще одна нова “фішка” шахраїв – фейкові мобільні додатки. Робиться максимально достовірна копія банківського чи державного додатку. Людина його встановлює, а потім ця програми краде логін і паролі для доступу до справжніх сервісів.
А ще шахраї можуть атакувати вас через будь-який месенджер. Чи то Вотсап, Вайбер, Телеграм або Сигнал.
Нещодавно “24 канал” попередив, що зловмисники вже навіть дісталися й до Дії. Зареєстровані випадки, коли людей змушували авторизуватись через Дію, аби надати доступ на якийсь фальш-сайт. Ну, а якщо шахрай зможе замість вас увійти в Дію, від цього точно добра чекати не варто.
Взагалі шахрайство в інтернеті називається фішингом – від англійського слова Fishing, тобто риболовля. Тильки рибкою тут можете стати ви, а шахраї закидують “вудку”, щоб отримати доступ до ваших конфіденційних даних чи грошей.
Мабуть, ви вже стикались з цим, коли отримували повідомлення нібито з банку чи іншого сервісу з вимогою “підтвердити” дані вашого акаунту, надати номер картки чи іншу конфіденційну інформацію. І тут фантазія шахраїв не знає меж. Це може бути пропозиція користувачу Інстаграму дізнатися, хто дивився його особисту сторінку, хоча насправді це неможливе. Це може бути дуже-дуже приваблива знижка на цікавий вам товар. Та ще безліч варіантів.
А от шахрайство саме через телефон називається вішинг. Правда схоже на фішинг? Ну принаймні сенс майже той самий.
Це коли шахраї через телефонні дзвінки чи голосові повідомлення примушують людину надати реквізити банківської картки чи переказати кошти на їхній рахунок.
Як це виглядає?
Є ще смішинг, це шахрайство за допомогою СМСок.
Це коли шахрай надсилає вам переконливе текстове повідомлення, де представляється працівником банку, доставки чи навіть державної служби. Головна мета зазвичай – змусити вас перейти за посиланням в СМС. А далі є варіанти – це може вивести вас на фейковий сайт чи завантажити якесь шкідливе програмне забезпечення на ваш пристрій, навіть можливе відправлення ваших особистих даних зловмисникам.
Мабуть, це всі знають, але все ж таки зауважу – старі схеми з фальшивими оголошеннями про продаж якихось товарів з передоплатою на різних платформах нікуди не поділись.
Водночас зловмисники активно використовують соцмережі, аби оголошувати фіктивні збори донатів на авто чи дрони чи щось ще, потрібне нашим захисникам. Або просять допомогти грошима на реабілітацію та відновлення воїнів. Тут додаються справжні світлини, скріни документів та називаються реальні номери військових підрозділів. Але все це фейк. І мета тут лише одна – позбавити вас ваших грошей.
Аби захистити себе від шахрайства є декілька простих порад, і головна серед них – зберігайте здоровий глузд.
Якщо до вас звертається родич, що нібито потребує термінової допомоги, просто припинить розмову та самостійно зателефонуйте людині, з якою ви нібито тільки-но розмовляли. І бажано зробити це голосом через звичайний телефон або інший месенджер, адже цей акаунт вже скоріш за все зламано.
Не ведіться на дуже привабливу рекламу. Погодьтесь, сьогодні ніяк не може, наприклад, бойлер коштувати 500 грн, а набір посуду – 200. Тож у дуже спокусливої реклами, ймовірно, якась інша ціль.
Двічі подумайте перед тим, як прийняти якусь несподівану пропозицію, особливо якщо йдеться про швидку вигоду чи від вас вимагають термінових дій.
Будьте уважними та краще додатково перевірте інформацію в офіційних джерелах, особливо коли йдеться про грошову допомогу від ООН чи благодійність від, наприклад, Червоного Хреста. Є вебсайти відповідних організацій, а також у них є свої гарячі телефонні лінії, дзвінки на які зазвичай безкоштовні.
Не натискайте на всі підряд посилання в електронних листах, СМСках, повідомленнях в мессенджерах, якщо їх вам надіслали невідомі люди. Та й навіть якщо це знайомі – теж упевніться, чи не зламаний там акаунт.
Встановлюйте програмне забезпечення на телефони та ноутбуки лише з офіційних магазинів та сервісів, але й там будьте уважними – є чимало сумнівних джерел. Зазвичай у них низькі оцінки, там бракує відгуків та великої кількості завантажень.
Установіть надійні паролі, вони мають бути складними та унікальними, містити необхідну кількість символів, як великі, так і малі літери, а також цифри та спеціальні символи. Краще аби пароль не містив особисту інформацію або відомі слова зі словника. Крім того, не встановлюйте один і той самий пароль для всіх важливих сайтів і сервісів.
Якщо це передбачено заходами безпеки сервісу, увімкнить двофакторну аутентифікацію, та не забувайте оновлювати антивіруси, аби знизити ризики зараження ваших пристроїв шпигунськими програмами.
Утримайтесь від публікацій в соцмережах вашої адреси, номеру телефону чи дати народження. Вони можуть бути використані для ідентифікації замість вас або ще якогось обману. Якщо можете собі дозволити, краще придбайте для банкінгу окремий телефон. Це дуже ускладнить шахраям їх роботу.
Куди звертатися, якщо, на жаль, ви все ж таки стали жертвою злочинців – дивіться у нашому новому відео.
Вас також можуть зацікавити новини:
Навряд чи знайдеться людина, яка не хотіла б мати здорову та гарну шкіру. Однак не…
Погода в Україні на четвер, 29 травня дощі переважатимуть у всіх областях України.
Чи будуть геомагнітні хвилювання цього дня при збудженому стані магнітосфери Землі?
Вознесіння Господнє у 2025 році - 29 травня.
Розсіяний склероз – це хронічне аутоімунне, запальне і нейродегенеративне захворювання, яке вражає центральну нервову систему.…
Весна цього року нас не дуже балувала теплом. А якою погода буде влітку? Синоптики висловлюють…