Нові види фінансового шахрайства: як пенсіонеру не втратити гроші через банкомат

Раніше ми писали: робіть це хоча б один раз на тиждень і ваш смартфон буде захищений від шахраїв та несправностей

Шахраї постійно вдосконалюють свої методи, вигадуючи нові способи обману для отримання персональних даних. Одним із джерел ризику часто стають банкомати, які, незважаючи на сучасні системи захисту, можуть бути використані злочинцями для крадіжки карток та коштів.

Небезпека скімінгу

Одним із поширених видів шахрайства є скімінг. Ця схема передбачає використання банкоматів разом із спеціальними пристроями, які дозволяють копіювати дані платіжної картки для створення її дублікату. Зловмисники встановлюють у картоприймач тонку пластинку, яка зчитує інформацію з магнітної стрічки картки. Як тільки картка потрапляє до банкомата, всі її дані опиняються в руках шахраїв.

Для отримання PIN-коду злочинці використовують мікрокамери або накладні клавіатури, які розміщуються на банкоматі. Зібравши необхідну інформацію, вони створюють копію картки та знімають гроші.

Експерти радять звертати увагу на зовнішній вигляд банкомата: якщо екран або його елементи виглядають підозріло, а картка входить і виходить із зусиллям — краще не користуватися таким пристроєм.

Кеш-трепінг: як працює схема

Іншим популярним видом шахрайства є кеш-трепінг. Ця схема передбачає блокування видачі готівки за допомогою спеціальної планки на двосторонньому скотчі.

Алгоритм дій виглядає так:

• Шахраї встановлюють планку в отвір для видачі грошей.
• Купюри застрягають всередині банкомата, і користувач не може їх витягнути.
• Постраждалий залишає заявку в банку на повернення коштів і йде.
• Зловмисник, який перебуває неподалік, підходить до банкомата та забирає гроші.

У таких випадках власник картки ризикує втратити свої кошти назавжди, адже під час інкасації застряглі купюри можуть не знайти. Якщо ви стали жертвою кеш-трепінгу, важливо залишатися біля банкомата до вирішення ситуації.

Нові загрози для українців

Окрім шахрайства з банкоматами, зловмисники активно використовують інші схеми.

Наприклад:

• У соціальних мережах, таких як Instagram, аферисти залишають образливі коментарі з фішинговими посиланнями, заманюючи користувачів і викрадаючи їх облікові записи.
• У громадському транспорті поширюються фальшиві QR-коди для оплати проїзду.
• Пасажири переходять за підробленими посиланнями та ризикують втратити доступ до своїх фінансів.

Українцям слід бути особливо уважними та завжди перевіряти достовірність пристроїв і посилань перед тим, як вводити конфіденційну інформацію.

Читайте також:

• Ділимося досвідом: як пенсіонерам не потрапити в ловушку шахраїв
• Це шахраї: ніколи не піднімайте слухавку, якщо дзвонять номери з такими цифрами