Введення в храм Пресвятої Богородиці

Іоаким і Ганна, батьки Пресвятої Богородиці, молячись за позбавлення безпліддя, дали обітницю, що, якщо народиться дитя, вони присвятять його на служіння Богу.

Їхні прохання справдилися, і з’явилася на світ Марія. Коли їй виповнилося три роки, батьки одягли доньку в новий одяг і з піснями, свічками та родичами вирушили з Назарету до Єрусалиму.

Через три дні вони прийшли до храму, де зустрів їх первосвященик Захарія (за переказом отець Іоанна Хрестителя) з іншими священиками. 15 крутих сходинок (саме стільки псалмів співали священики перед входом) юна Марія подолала легко та швидко.

Захарія прийняв Пресвяту Діву і відвів її у святилище храму, куди тільки первосвященик міг входити раз на рік. Він це зробив за навіюванням — йому з’явився ангел і відкрив таємницю про майбутнє Марії.

До 14 років Діва Марія перебувала у храмі, де постійно молилася, вивчала Святе Письмо, навчалася рукоділля у старших сестер. Після досягнення цього віку вона мала покинути храм і вийти заміж. Але Марія відмовилася, сказавши, що присвячена Богові від народження. Священики були спантеличені, адже в храмі її залишити не можна було, але й насильно заміж не видати. Звернулися вони з молитвою до Всевишнього, щоб він вказав їм волю свою.

Тоді до первосвященика спустився ангел і сказав, що треба зібрати всіх неодружених чоловіків «племени Іудового з дому Давидового», щоб серед них Господь вказав, кому бути хранителем Діви Марії.

Для цього їм потрібно було принести палиці, які Захарія поставив у святилище храму. Через деякий час посох вдівця Йосипа розцвів, а на ньому сиділа голубка. Так Марія та Йосип заручилися і повернулися з Єрусалиму до Назарета.

Нагадаємо, раніше опубліковано: 3 грудня: церковні православні свята