Стародавнє свято Масляної присвячене проводам зими та зустрічі весни.
Цього року розпочалася 11 березня і триватиме вона до 17 березня.
З 18 березня, після Масляної, в Україні розпочнеться Великий піст.
Це свято давно символізувало проводи Зими та зустріч Весни.
Православна Масляна не має фіксованої дати, бо її святкування прив’язане до Великого посту, що, у свою чергу, починається залежно від Великодня.
Протягом семи днів святкування Масляної українці печуть млинці, ліплять вареники, які подають з різноманітними начинками, готують кашу (зазвичай банош).
- У понеділок печуть млинці та частують ними рідних.
- У вівторок починаються сватання.
- Середу називають “ласощами” – це особливий день, коли теща готує млинці своєму зятю.
- У четвер, п’ятницю та суботу відвідують родичів, ходять у гості.
- П’ятницю вже теща відвідує зятя, а його дружина готує млинці та частує маму.
- У неділю вибачаються один у одного — Прощена неділя. Також у цей день було прийнято спалювати солом’яне опудало, оскільки вірили, що спалювання прискорить настання весни.
Масляниця має багато інших назв: Масловий тиждень, М’ясопустний тиждень (М’ясопуст), Млинець (Блін), Повзуха, Молочний тиждень, Об’їдуха, Колодій, Колодка, Пущення і т.д. Кожна з них популярна у різних регіонах нашої країни.
Згідно з дослідженнями вчених, Колодій святкували на території сучасної України ще за дохристиянських часів. А участь у святкуванні переважно брали жінки.