Люди кинулися запасатися содою, оцтом, сірниками. І у багатьох магазинах ці товари вже зникли з продажу та злітають у ціні.
Так, пачка соди, яка нещодавно коштувала 10 гривень, на інтернет-майданчиках зараз виставляється вже за 35 гривень.
“Все йде за схемою солі: паніка, закупівлі у неймовірних кількостях, зростання цін. Зараз до списку дефіцитних потрапляють сода та оцет, але насправді рвонути може будь-де. Думаю, наступною буде Лкова паніка і зростання цін на цибулю”, – каже голова Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.
Втім, справа не лише в паніці та ажіотажному попиті. Наприклад, зараз справді є перебої з постачанням тієї ж соди, зазначає керівник відділу комунікацій мережі АТБ Сергій Демченко. В АТБ сода, як цукор та сіль, вже потрапила до списку товарів, продаж яких іде з обмеженнями – не більше двох пачок до рук.
Розбиралися , куди зникли сода, оцет та сірники.
Сода за потрійною ціною
Усі пам’ятають про ажіотажний попит на сіль та її різке подорожчання. Пізніше люди почали заодно скуповувати цукор та гречку.
За словами Сергія Демченка, саме проблема із сіллю стала поштовхом для запуску панічних настроїв на ринку. Українці роблять запаси продуктів тривалого зберігання про всяк випадок. З одного боку, поки вони не зникли з продажу, з іншого – поки що не подорожчали.
У свіжому топі купівельних переваг сода, оцет та сірники. Попит на них, як розповідають продавці, зріс у рази.
Втім, з кожного товару є свої причини ажіотажу
Скажімо, із содою це вже не перша хвиля підвищеного попиту. На початку війни її теж кинулися активно скуповувати, але потім ажіотаж пішов на спад. І ось зараз поновився з новою силою.
“Справа в тому, що по соді Україна і раніше була залежною від імпорту (багато постачали в тому числі з Росії). Тепер колишні залишки вимиваються, йде зміна постачальників та логістики. Ми імпортуємо з Туреччини, але там ланцюжок доставки досить довгий. Тільки пробки на нашому кордоні по 30-40 кілометрів. Тому доставка нешвидка, можливий точковий дефіцит продукції в магазині та зростання цін за рахунок дорожчої логістики”, – розповів Демченко.
“Є тимчасове зменшення постачання соди. Але ми над цим вже працюємо”, – зазначила керівник департаменту зв’язків із громадськістю мережі “Епіцентр” Юлія Чудновська.
На інтернет-майданчиках сода є, але цінник утричі вищий, ніж раніше. Якщо кілька місяців тому сода в пачках по 400 грамів продавалася в середньому по 10-12 гривень за пачку, то зараз, скажімо, на prom.ua, пачку вагою 300 грам пропонують за 39 гривень. Є також сода у мішках по 25 кілограмів по 70 гривень за кілограм.
З’явилося багато імпортної продукції, але ціни кусаються. Скажімо, сода для випічки Frontier (США) коштує майже 146 гривень за пачку. Польська сода у мішках по 25 кілограмів продається по 1400 гривень (56 гривень за кілограм), але брати треба гуртом.
При цьому, як каже голова Економічного дискусійного клубу Олег Пензін, ажіотаж навколо соди незрозумілий.
“У побуті її не так багато використовують. Причому і в кулінарії, і як засіб для чищення є замінники (у кулінарії це розпушувачі, які з продажу не пропадали). Тобто в наявності розкручування паніки, щоб заробити”, – говорить він.
Під консервацію і про всяк випадок
Щодо оцту та сірників, то їх українці теж масово розкуповують – багато хто беруть ящиками. У результаті багатьох магазинах цих товарів немає.
Ажіотаж з оцтом, за словами Демченка, пов’язаний із сезоном консервації. Люди під домашні заготівлі запасаються звичайним недорогим спиртним оцтом, якого для тих самих консервованих огірків чи томатів потрібно чимало. При цьому, як каже Юлія Чудновець, зменшення постачання оцту не було.
“Виробників оцту в Україні достатньо, товар не дефіцитний. Його зникнення з магазинних полиць – явище тимчасове”, – додав Сергій Демченко.
Проте деякі продавці вже користуються ситуацією: на хвилі ажіотажу оцет подорожчав на 15-20% і зараз продається по 30-40 гривень за літрову пляшку.
“Люди скуповують оцет, при цьому незрозуміло, що вони, власне, консервуватимуть. Адже пропозиція овочів через тимчасову окупацію Харсонщини та напружену військову ситуацію на півдні цього літа знизиться. Нестачу компенсують імпортом, але щодо нього є питання: далеко не всі сорти тих же імпортних огірків підходять для домашніх заготовок. Тому, гадаю, за підсумками сезону ми почуємо багато історій про консервацію, яка не вдалася”, – каже Дорошенко.
Щодо сірників, то з ними історія взагалі парадоксальна.
“Українці у мирний час мало користувалися сірниками, в основному запальничками різних форматів. Чому раптом згадали про сірники і почали їх розкуповувати, неясно. Дуже схоже на банальне розгойдування ринку, щоб можна було на хвилі ажіотажу заробити ще й на сірниках”, – каже Пензин.
За словами Демченка, постачальників сірників в Україні є достатньо, але виробники не розраховували на зростання попиту, тому виникають точкові перебої.
Цибулі приготуватися?
“Зараз може рвонути де завгодно – фактично будь-який товар ризикує стати дефіцитним. Адже люди вже придивляються до торговельних полиць і чекають, що наступне пропаде з продажу. І намагаються зробити запаси. При цьому зрозуміло, що тотального дефіциту будь-якої продукції в Україні не буде – все можна замістити імпортом, хоч і дорожче, але час від часу “ажіотажні” списки з’являтимуться”, – вважає Дорошенко.
На його думку, наступним до списку дефіцитних ризикує потрапити цибуля.
“Великі обсяги традиційно вирощувалися на півдні. Цього сезону поставки будуть дуже невеликими, тому може виникнути ажіотажний попит. Зрозуміло, що буде імпорт із Польщі та Голландії, але люди, швидше за все, спробують запастися вітчизняною цибулею, причому купити одразу кілька мішків, поки що не подорожчало. Що може спровокувати зростання цін”, – підсумував Дорошенко.
