Статті

Геловін: звідки прийшло свято і чому воно викликає суперечки

Ключові тези:

  • Геловін походить від давнього кельтського свята Самайн, але сучасного вигляду набув у США.
  • ПЦУ закликає не загострювати суперечки навколо свята, а зважати на переконання та почуття інших людей.
  • Українські традиції, зокрема вечорниці на Андрія, варто зберігати й передавати наступним поколінням.

Раніше ми розповідали: він записував історію Русі – чим важливий Нестор Літописець для сучасних українців.

Витоки Геловіну пов’язують із кельтськими народами, які жили на території сучасної Ірландії, Шотландії та Великої Британії. Колись вони святкували Самайн – свято завершення збору врожаю та перехід до холодної пори року. За давніми віруваннями, у цей час світ живих і світ померлих ставали ближчими.

Згодом давні звичаї переплелися з християнською традицією вшанування святих. Назва Halloween походить від англійського All Hallows’ Eve, тобто вечора напередодні Дня всіх святих.

Сучасного вигляду Геловін набув переважно у США, куди його традиції привезли переселенці. Звідти поширилися костюмовані вечірки, дитячі походи по солодощі та гарбузи з вирізаними обличчями.

Чому гарбуз став символом Геловіну

Спочатку ліхтарі виготовляли з ріпи та інших овочів, але в Америці ірландські переселенці почали використовувати гарбузи. З ними пов’язують легенду про Джека, який обдурив диявола, але після смерті не зміг потрапити ні до раю, ні до пекла. За переказом, він блукав у темряві із жаринкою у видовбаному гарбузі.

Як Геловін прийшов до України

В Україні Геловін поширювався поступово, особливо після відновлення незалежності. Українці знайомилися із західними фільмами, музикою та телепередачами, а згодом інтерес до свята посилили інтернет та соціальні мережі.

Сьогодні українці ставляться до Геловіну по-різному. Для когось це привід влаштувати вечірку, для когось звичайна комерційна забава, а для інших він неприйнятний через релігійні переконання.

Особливо чутливою ця тема стала під час повномасштабної війни. Кров, понівечені тіла й образи смерті, які активно використовують при відзначенні Геловіну, для багатьох українців є болючим нагадуванням про реальність.

Чи було щось схоже в українських традиціях

В українській культурі здавна існували поминальні звичаї. У визначені церковним календарем дні люди відвідують могили рідних, запалюють свічки, моляться та згадують померлих. Проте ототожнювати ці традиції з Геловіном не варто.

Фольклористка Дар’я Анцибор звертає увагу на те, що українські звичаї, пов’язані з гарбузами – це не доказ існування давнього аналога Геловіну. Українські осінні традиції мають свою історію. Це, зокрема, обжинки, вечорниці та народні забави. Саме їх варто зберігати й передавати дітям як частину нашої культурної спадщини.

Як церква ставиться до Геловіну

У Православній церкві України розглядають Геловін як явище сучасної масової культури, а не релігійне чи державне свято. У ПЦУ наголошують, що він не має стосунку до православної традиції, однак закликають не розділяти суспільство на прихильників і противників таких розваг. Кожна людина має свободу вибору, але водночас відповідає за нього.

Особливу увагу в церкві звертають на воєнні травми українців. Криваві макіяжі, костюми з імітацією поранень, відірваних кінцівок і спотворених облич можуть в багатьох викликати болісні спогади. Тому слід думати про почуття людей поруч і пам’ятати, що в час війни українці особливо потребують світла, добра та людяності.

Православний священник Віктор Кайда пропонує подивитися на Геловін ширше. На його думку, популярність таких свят пов’язана передусім із комерційним аспектом.

«У час культу споживацтва нас чекає неймовірна кількість нових суто комерційних свят. Ні День святого Валентина, ні Геловін, чи навіть комерціалізація Різдва з його безмежними знижками на все на світі не мають нічого спільного з релігійним і навіть з антирелігійним життям людини. Це просто речі, які створені для отримання прибутків, і не більше. Мені здається, не варто вплутувати тут ні добрі сили, ні злі, хоча нашкодити може все», – зазначає священник.

Віктор Кайда – священник Православної церкви України

Він не погоджується з тим, щоб усіх дітей у костюмах автоматично вважали прихильниками сатанізму. Саме по собі перевдягання не свідчить про релігійні переконання людини.

«Деякі люди, навіть так звані церковні, переконані в тому, що діти, які весело зустрічають Геловін, дияволопоклонники. Безумовно, люди, які захоплюються служінням дияволу, є всюди. Всюди, де існує диявол і де існують люди. І вже напевно вони є там, де святкують Геловін. Однак упевненості в тому, що перевдягнені діти є сатаністами, у мене явно немає», – наголошує отець Віктор.

На думку священника, надмірні суперечки навколо свята можуть відвертати увагу від важливіших духовних питань.

«Сатана любить ставати причиною реальних суперечок. Очевидно, йому більше до вподоби не те, що діти чіпляють собі ріжки і сміються зі злих сил, а те, що дорослі без почуття гумору ведуть реальні війни за чи проти цього святкування. Правду кажучи, йому дуже важливо, щоб наступна проповідь вашого священника була не про Спасителя Ісуса Христа, а про диявола і про Геловін. Поганого безкоштовного піару не буває, чи не так?», – говорить Віктор Кайда.

Окремо він наголошує на ризику втратити власні звичаї через популярність запозичених свят.

«Найбільша шкода від Геловіну не релігійна, а культурна. Пригадайте веселі святкування на Андрія. Наші завжди добрі та дотепні розваги сьогодні несправедливо забуті, віддаючи кубок першості всіляким Геловінам і Валентинам. Тож, оскільки наші рідні національні святкування аналогічного змісту зникають, а чужоземні з’являються, це означає, що ми стали слабкими і майже готові капітулювати як окрема нація. Ось чого треба боятися», – застерігає священник.

Отже, ставлення до Геловіну не обов’язково має зводитися до безумовного схвалення чи категоричної заборони. Важливо поважати переконання інших і не забувати про власну культурну спадщину. А в час війни особливо важливо пам’ятати про людяність і біль тих, хто поруч, незалежно від того, чи відзначає людина Геловін, чи не сприймає його зовсім.

Читайте також:

Новое на сайте

  • Новини

Пільгу на комуналку можуть скасувати: у кого можуть забрати допомогу

Держава може припинити надавати пільгу на оплату житлово-комунальних послуг за певних обставин. Як не втратити…

29.10.2026
  • Статті

Пенсії, субсидії, мобілізація та виплати військовим: що зміниться для українців у листопаді

Листопад принесе українцям нові правила та важливі зміни, які стосуватимуться пенсій, субсидій, бронювання працівників і…

29.10.2026
  • Новини

Продуктові набори і 1000 гривень: як отримати нову гуманітарну допомогу

Частина українців можуть претендувати на продовольчу і грошову допомогу в межах спеціальної програми від ООН.…

29.10.2026
  • Новини

У листопаді деяким пенсіонерам доведеться повертати гроші Пенсійному фонду: як цього уникнути

Уже в листопаді частина пенсіонерів може зіткнутися з необхідністю повернути Пенсійному фонду зайво отримані кошти.…

29.10.2026
  • Новини

Не витрачайте гроші на дорогу хімію: як відмити решітку газової плити від застарілого жиру

Відмити решітку газової плити буває складніше, ніж здається: жир пригорає, а звичайна губка не справляється.…

29.10.2026
  • Новини

Житло для ВПО по-новому: уряд готує соціальну оренду та оновлення застарілих будинків

Внутрішньо переміщені особи в Україні можуть отримати доступ до нових житлових програм. Уряд спільно з…

29.10.2026