Нові мовні штрафи до 170 тисяч гривень: кого насправді каратимуть (відео)

Ключові тези

• У Верховній Раді зареєстрували два законопроєкти, які пропонують посилити відповідальність за порушення мовного законодавства.
• Нові правила стосуються насамперед бізнесу, посадових осіб та публічної сфери, а не приватного спілкування громадян.
• Документи поки не набули чинності — вони лише проходять розгляд у парламенті.

У Верховній Раді зареєстрували одразу два законопроєкти, які можуть суттєво змінити мовне законодавство. Зокрема, пропонують збільшити штрафи, розширити перелік посад, для яких потрібне підтвердження знання української мови, та посилити правила щодо використання російськомовної музики у публічному просторі. Розбираємося, кого можуть стосуватися ці зміни і чи загрожують вони звичайним громадянам.

Також цікаво: Чи справді українською більше ніхто в світі не розмовляє: статистика вражає

Що пропонує законопроєкт №15412

Отже, 15 липня 2026 року у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №15412. І це не якісь дрібні правки – документ пропонує змінити 22 чинні закони України.

Він стосуватиметься абсолютно різних сфер – від праці та освіти до культури, реклами, роботи місцевої влади та навіть дитячих таборів. І там справді є речі, які змінюються доволі значно.

• Найперше і головніше – це суми. Якщо раніше за порушення мовних вимог могли обмежитися попередженням або порівняно скромним штрафом, то тепер пропонують від 6 800 до 17 000 гривень за перший раз, а за повторне порушення протягом року – від 20 400 до 25 500. Причому попередження у цьому випадку вже не передбачене.
• Друге, про що найбільше говорять, – це музика. Якщо раніше дивилися насамперед на те, хто виконавець і коли пісня була записана, то тепер все простіше – дивитимуться на мову, бо публічно вмикати пісні російською не можна буде взагалі – незалежно від того, скільки років тому вони вийшли та хто їх співає.
• Третя зміна стосується роботи – перелік посад, для яких потрібно офіційно підтвердити знання державної мови, розширюють – туди додають керівників державних наукових установ і закладів культури, аудиторів, приватних виконавців та арбітражних керуючих.
• І четверте – з’являється окрема стаття про дитячі табори та гуртки, яка вимагає від вихователів забезпечити дітям повністю україномовне середовище.

Правило, яке все пояснює

Отже, мовний законопроєкт чітко ділить наше життя на дві частини – приватну й публічну, і ставиться до них зовсім по-різному.

• Приватне – це ваша кухня, лавочка біля під’їзду, розмова з подругою, дзвінок доньці, ваші навушники чи ваша церква, наприклад. Сюди закон не заходить узагалі – це прямо прописано в базовому законі про мову, і новий проєкт цієї норми не змінює жодним чином.
• Публічне – це коли людина щось робить для інших за гроші або за посадою – продає, лікує, вчить, обслуговує, рекламує, керує установою чи веде якийсь захід.

І весь мовний закон, від першої статті до останньої, написаний саме про другу частину. Він робить відповідальним

• не покупця, а продавця;
• не пацієнта, а медика;
• не пасажира, а перевізника.

Також варто сказати й про те, хто за цим наглядатиме – не якісь «мовні патрулі», яких ніколи й не існувало, а Уповноважений із захисту державної мови. І працює він за скаргами, а не ходить ринками з блокнотом, шукаючи, хто якою мовою щось сказав.

Три історії з життя

Щоб це не лишалося сухою теорією, розберімо на прикладах зі звичайного життя – так завжди зрозуміліше.

Історія перша. Розмова в аптеці

Наприклад, Марії Іванівні 72 роки, усе життя вона говорила російською, і у такому віці перевчатися їй важко. Вона заходить в аптеку та просить ліки російською. Що буде?

Аж нічого! Аптекарка зобов’язана почати розмову українською – це частина її роботи. Але якщо Марія Іванівна попросить перейти на російську, щоб їй було зручніше, аптекарка має повне право так зробити.

А от якщо у самій аптеці відмовляться обслужити українською іншого покупця, тоді власник аптеки отримає штраф.

Історія друга. Музика у транспорті

Музика. Тут новина справді є, ми про неї говорили на початку: публічно вмикати пісні мовою держави-агресора пропонують заборонити повністю. Маршрутка, перукарня, кафе, літній майданчик, ринок, міська площа – це все публічний простір, і якщо там гучно грає така музика, відповідатиме власник закладу чи перевізник.

І не матиме значення – це опера “Пікова дама”, сучасний рок чи пісні сімдесятих.

Але зверніть увагу на головне: ваш телевізор, ваш телефон, ваші навушники й ваше подвір’я теж – публічним простором не вважаються. І якщо ви дивитиметесь улюблений старий фільм – ніхто не має права вас оштрафувати.

А якщо ви вмикатимете музику в авто голосно, так що чути на весь двір, – це вже штраф?

Ваша машина – такий самий приватний простір, як і квартира, а закон карає за публічне виконання, тобто за ситуацію, коли пісня звучить у місці, відкритому для людей, або коли ви щось надаєте іншим як послугу. Ви ж не влаштовуєте концерт, ви просто голосно слухаєте свою музику.

Інша річ, що штраф усе-таки може прилетіти – тільки не за мовне порушення, а за зовсім іншою статтею – за порушення тиші. Це від 85 до 255 гривень, а якщо протягом року спіймають удруге – до 510, і теоретично можуть навіть забрати колонки.

І ось що тут важливо розуміти – цій статті абсолютно байдуже, якою мовою пісня. Якщо щось врубити о другій ночі під вікнами багатоповерхівки – приїдуть однаково – хоч там російська естрада, хоч Бетховен або навіть гімн України. Бо це історія не про мову, а про сусідів, які хочуть виспатися.

А от якщо ви за кермом таксі, то все змінюється радикально – у салоні сидить пасажир, ви надаєте йому послугу за гроші – і мовні вимоги вже діють у повному обсязі.

Історія третя. Мова на зборах

А тепер ситуація, яка може трапитися мало не у кожному другому будинку.

Уявімо звичайні збори мешканців 9-поверхівки щодо ремонту підвалу. І Петро Іванович бере слово, говорить російською, сусіди його просять перейти на українську, а він відповідає таке: «як говорив російською, так і буду».

Тут переплітаються дві абсолютно різні речі, і їх варто акуратно розділити.

• Перше – людина говорить російською. І це не є жодним порушенням. Учасник зборів має право висловлюватися так, як йому зручно. Але новий проєкт прямо захищає протилежну ситуацію – вас не можуть позбавити права виступити державною мовою – ані на зборах будинку, ані у жодній громадській організації.
• Друге – раніше регулювались лише заходи, організовані державними установами, а тепер цю вимогу приберуть – тобто мовою будь-яких публічних заходів – зборів, конференцій чи семінарів має бути українська.

Що це означає для Петра Івановича? Закон не забороняє йому особисто говорити російською. Але якщо він це робить, то голова ОСББ як організатор зобов’язаний забезпечити синхронний або послідовний переклад українською, якщо цього вимагає хоча б один учасник таких зборів.

Кого стосуються нові правила

Тепер поговорімо про тих, кого ці зміни стосуються.

Насамперед це всі, хто має свою справу. Якщо у вас крамничка, майстерня, перукарня чи точка на ринку, то в очах закону ви вже не «просто людина», а бізнес. А це значить, що вивіска, оголошення, цінники й саме обслуговування мають бути українською, а штраф за порушення стартуватиме від 6 800 гривень. І тут є ще одна деталь – якщо є кілька порушень, мінімальною сумою обійдеться навряд чи, бо всі випадки сумуються.

Тут варто уточнити: за замовчуванням, обслуговувати споживачів в Україні можна виключно державною мовою. Переходити на іншу мову дозволяється лише на прохання клієнта. І тільки +якщо ця мова є прийнятною для обох сторін – і покупця, і продавця. І продавець тут теж людина – він має право відмовитись від переходу на іншу мову.

Але, якщо клієнт хоче, щоб з ним говорили українською, бізнес не має права йому відмовити.

Є ще одна деталь – проєкт вимагає, щоб текст іншою мовою на вивісці не був більшим за український.

Друга категорія – це ті, хто працюють на керівних посадах. Якщо ви керуєте державним будинком культури чи науковим закладом, працюєте аудитором або приватним виконавцем, знання мови доведеться підтвердити сертифікатом.

А от якщо ви працюєте завгоспом, охоронцем чи продавцем, то ніяких іспитів для вас не передбачено взагалі. Але, як ми вже з’ясували, з клієнтами треба розмовляти державною, якщо тільки вони вас не просять про інше.

Ще один законопроєкт

Якщо ви подумали, що на цьому наші законотворці зупинились, то ні! За п’ять днів після подання цього законопроєкту депутати представили в Раді ще один  Законопроєкт №15430 , який вже передбачає штрафи до 170 тисяч гривень за російську музику. І хоча він насамперед стосується власників бізнесу, там є норма, про яку варто знати кожному з нас.

Право на персональне обслуговування «прийнятною мовою» зберігається, але більше не поширюватиметься на музичний супровід. Якщо ви прийдете у кафе чи караоке і попросите увімкнути російський трек або ж захочете його заспівати самі – тепер вам скоріш за все жорстко відмовлять, бо це може вартувати закладу від 8 500 до 170 000 гривень!

І жодні скарги на те, що «клієнт завжди правий», тут не спрацюють. Зафіксували російську пісню в закладі – бізнес одразу отримує величезний штраф.

Коли запровадять зміни

Ви маєте розуміти, що поки йдеться про законопроєкти, вони подані у комітет Верховної Ради та чекають на свою чергу. Скільки на це піде часу, зараз не скаже ніхто, бо у Раді документи вміють як спокійно лежати роками, так і ухвалюватися за один вечір – залежно від обставин.

Хай там як, у мовному законі немає жодного рядка, який пов’язував би знання мови з правом на пенсію, субсидію, соціальну чи медичну допомогу. Конституція гарантує соціальний захист незалежно від мови, якою ви говорите.

Жоден працівник Пенсійного фонду чи іншої установи не має права відмовити вам через те, що ви спілкуєтеся російською чи суржиком, а якщо раптом хтось спробує, то порушення буде з його боку, а не з вашого.

Читайте також:

• Нові правила опалення для багатоповерхівок: чи доведеться українцям платити більше за тепло (відео)
• Проїзд дорожчає по всій Україні: де вже підняли тарифи і які міста наступні (відео)