Коли святкують Івана Купала у 2026 році?
У ніч із 23 на 24 червня за новоюліанським церковним календарем.
Що символізує свято Івана Купала?
Поєднання культу природи, літнього сонцестояння, обрядів очищення водою та вогнем.
Чому шукали квітку папороті?
За легендою, вона відкривала скарби та давала надприродні здібності.
Чому ПЦУ не визнає свято Івана Купала?
Церква вважає більшість купальських обрядів язичницькими традиціями, які не належать до християнського богослужбового календаря.
Вам буде цікаво: Івана Купала «перенесли»: чому традиційна дата свята у 2026 році більше не актуальна
Сьогодні багато хто сприймає Івана Купала як свято вінків, стрибків через вогонь і народних гулянь біля водойм. Однак, за словами фольклористки Дар’ї Анцибор, сучасні святкування часто лише частково нагадують давні традиції.
Дослідники навіть використовують термін «фейклор» — переосмислені або створені вже в наш час народні звичаї. Для наших предків Купала було передусім святом природи, у центрі якого стояли стихії води, вогню та рослинного світу.
Найвідомішим символом Купала було велике багаття. Навколо нього водили хороводи, співали пісень і стрибали через полум’я.
Особливе значення це мало для молоді. Пари перестрибували вогонь разом, тримаючись за руки.
— Купала – це був класний спосіб відкрито робити щось разом. Наприклад, пострибати через вогнище вдвох, це дозволяли робити дорослі. Але в нормальному житті вони б так, звичайно, не поводилися, – пояснює Дар’я Анцибор.
Саме тому Купальська ніч була часом знайомств, свободи й відкритого прояву почуттів.
У багатьох регіонах у центрі багаття встановлювали жердину з колесом нагорі. Вона символізувала Купала або Марену — образи, які дослідники пов’язують відповідно з чоловічим і жіночим началами, літом та водною стихією.
Не менш важливими були купальські вінки. Дівчата плели їх із польових квітів і трав, а потім пускали на воду та ворожили на майбутнє.
Вважалося, що напрямок руху вінка може підказати долю. Якщо вінок упевнено плив за течією — це був добрий знак. Якщо крутився на місці або тонув — прикмету вважали несприятливою.
Часто хлопці чатували нижче за течією, щоб упіймати вінок дівчини, яка їм подобалася. Так купальські обряди ставали ще й нагодою для знайомств.
Найвідоміша купальська легенда пов’язана з квіткою папороті. Хоча папороть насправді не цвіте, люди вірили, що рівно опівночі вона розкриває чарівну вогняну квітку.
За народними переказами, той, хто знайде її, зможе бачити заховані скарби, розуміти мову тварин і пізнати таємниці світу.
— Чорти, бісиці, лісовики, нявки – все, що є, воно все буде старатися до тебе пробитися, – розповідає дослідниця про народні вірування.
Легенди стверджували, що дорогою до квітки людину намагалися налякати потойбічні сили. Головне випробування полягало в тому, щоб не піддатися страху і не озиратися назад.
Вважалося також, що саме в ніч на Купала можуть світитися заховані скарби, вказуючи уважному шукачеві місце, де вони лежать.
Купальська ніч вважалася особливим часом для збирання лікарських рослин. До сходу сонця люди вирушали по звіробій, чебрець, полин та інші «Іванові трави», яким приписували найбільшу цілющу силу саме цього дня.
— Люди старалися віддячити монеткою, якось подякувати лісу обов’язково за те, що ти в нього забираєш, – розповідає Дар’я Анцибор.
Особливу силу приписували й ранковій росі. По ній ходили босоніж, вірячи, що вона додає здоров’я та краси.
У народі навіть казали: якщо на Великдень сонце «радіє», то на Купала воно «купається» і особливо мерехтить на світанку.
Купальська ніч вважалася не лише святковою, а й небезпечною. Люди вірили, що саме тоді особливо активізується нечиста сила, а відьми можуть впливати на дощі, хмари та врожай.
— У Києві всі знають про Лису Гору, от якраз одна з головних здибанок відьом відбувалася там на Купала. Вважалося, що це ніч, коли вони літають на мітлах, – говорить фольклористка.
Саме тому вуглинки з купальського багаття часто забирали додому як оберіг.
Обряди Купала мали і практичне значення. У розпал літа людей найбільше хвилював майбутній урожай, тому багато ритуалів були спрямовані на закликання дощу та забезпечення родючості землі.
У Православній церкві України наголошують: святого з ім’ям «Іван Купала» у християнстві не існує.
24 червня церква вшановує народження пророка Іоана Хрестителя — одного з найбільш шанованих святих. Саме через збіг дат у народній традиції з часом переплелися християнські та дохристиянські звичаї.
У ПЦУ пояснюють, що всі купальські ритуали, пов’язані з ворожіннями, стрибками через вогонь, магічними практиками та вірою в особливу силу води чи рослин, належать до язичницької традиції.
Водночас дослідники називають Івана Купала яскравим прикладом поєднання різних культурних пластів.
— Івана Купала – це найкращий приклад суперсинтезу, який утворив народну релігію. Це вже такий симбіоз, який абсолютно неможливо розрізнити, – підсумовує Дар’я Анцибор.
Дар’я Анцибор – фольклористка, антропологиня, кандидатка філологічних наук. У колі її наукових інтересів – українські традиції та свята. Співавторка науково-популярного подкасту «Пороблено».
Читайте також:
Якщо ви працювали в Польщі, Німеччині або інших країнах ЄС, ваші роки роботи не потрапляють…
Після запуску оновленого механізму індексації частина працівників отримає додаткові виплати. Кого це стосується?
Ви виснажуєте себе тренуваннями, рахуєте кожну калорію, а об’єм талії все одно збільшується? Річ у…
Навіть офіційно призначені надбавки не завжди нараховуються коректно — і це може залишатися непоміченим роками.…
В Україні запускають програму щомісячних виплат. Хто може отримати та на яких умовах?
Чи повинна додаткова пенсія обчислюватися від мінімальної пенсії за віком, і чому деякі громадяни отримують…