Старі шахи можуть коштувати сотні тисяч: що перевірити перед тим, як їх викинути

Ключові тези:

• Старі радянські шахи можуть коштувати десятки й навіть сотні тисяч гривень.
• Найбільше цінуються набори ручної роботи та шахи, виготовлені у таборах.
• Визначити цінність можна за матеріалом, розміром, деталями фігур і наявністю маркування.

Міфи про «цінні речі з СРСР»

Ви, може, чули цю байку, яку полюбляють ті, хто сумує за СРСР. Звучить вона так: японці купували у нас бите скло в ящиках і топили його в океані, а забирали собі тару з-під нього. Це, мовляв, була чудова сосна. Саме вона й була потрібна. Є ще байка про те, що Японія закуповувала у СРСР лопати. Навіщо? Дотримуючись тієї ж логіки, черенки пускали на виготовлення меблів, а полотно — на автомобілі.

Вам буде цікаво: Діафільми з минулого: чи можуть вони принести прибуток і що реально варте уваги колекціонерів

Брешуть фанати СРСР, що японці раді були усіляке сміття у нас купувати.

Ох. Я зітхну. Мій батько був капітаном суховантажу, і я знаю, що биті пляшки не продавали б у ящиках, а засипали в трюми. У дерев’яних ящиках биті речі возити економічно безглуздо: тара збільшує вагу та об’єм, підвищує вартість фрахту, займає корисний простір.

Якщо Японії не вистачало деревини, то простіше купити пиломатеріал напряму. СРСР продавав ліс офіційно і у великих обсягах. Отже, історія про ящики та лопати — міф, створений для того, щоб потішити самолюбство.

Що цінують колекціонери

Але є справді радянська річ, на яку полюють іноземці. І це не військові кокарди. І не матрьошки. Це дерев’яні шахи. Саме ті, з якими пенсіонери сиділи під деревом, у дворі, і репетували один одному: «Конем ходи!»

І шахи ці лежать зараз, загорнуті в газетку, у коморі. У коня півморди відколото. У пішака загубилася фетрова підкладка знизу. І не викинеш їх. Пам’ять. Ще в дитинстві з ними грав.

А тут зайшов на аукціон і обімлів.

Ціни на старі радянські шахи захмарні. Будинок у селі можна за такі гроші купити. Машину.

Останнє, що я бачив: набір радянських шахів продано в Україні за 100 тисяч гривень. І він такий не один.

Це ціла галузь антикваріату. Є вузькі фахівці з шахових дошок та фігур. Бакалаври з ферзів. І магістри з шахових годинників. Вони навіть набирають платні групи «студентів» — юних мисливців за антикварними шахами, щоб вони могли професійно обдурити простаків і витягнути з них шукане за дешево. Фактично в Україні всі цінні шахи, що могли, вже, напевно, скупили. Але десь, я впевнений, що десь вони ще лежать. Чекають свого часу.

Які шахи мають цінність

Не йдеться про якісь рідкісні шахи, якими грали космонавти на орбіті, або ті, якими Каспаров і Карпов сперечалися за шахову корону в 1984 році. Їх, до речі, сперли прямо після матчу, і досі невідомо, у кого ця реліквія зараз.

Йтиметься про звичайні радянські шахи. Колекціонери поділяють їх на три групи.

1. РУЧНА РОБОТА. Артілі, що дивом вижили після Жовтневого перевороту, що виробляли шахи для знаті, стали робити їх для партійних функціонерів. Для кращої стійкості низ злегка обтяжували сумішшю цементу і піску.
2. ШАХИ З ГУЛАГУ. У 30-ті роки шахи виробляли й ув’язнені ГУЛАГу. Річ в тому, що артілі не встигали за попитом. І в’язнів залучили до столярних майстерень ГУЛАГу, де робили шахи за більш спрощеною конструкцією. Це була привілейована робота у таборах. Не ліс валити. Але виготовлялися вони найчастіше некваліфікованими в’язнями. Доходить професор консерваторії на спільних роботах, його пожаліє табірне начальство — і у «шаховий цех». За ці шахи західний колекціонер душу готовий продати.
3. ШАХИ ФАБРИЧНІ. Згодом система артілей занепала, ГУЛАГ зі смертю Сталіна почав загинатися, і виробництво шахів перейшло на державні заводи. Конструкції продовжували спрощуватися. Щоправда, для змагань майстри робили окремі комплекти шахів і у 80-ті роки. Вони також багато коштують. Але переважно це був масовий, невиразний потік.

Як зрозуміти, що ваші шахи цінні?

Запропоную для вас чотири способи, за якими можна визначити, чи можуть зацікавити когось ваші шахи.

1. МАТЕРІАЛ. Якщо ваші шахи зроблені із пластмаси, вони, швидше за все, не мають цінності.
2. РОЗМІР ДОШКИ. Витягніть сантиметр або рулетку і заміряйте дошку в закритому стані в довжину. Вона може бути 50 сантиметрів, 38-40 сантиметрів, 30 сантиметрів. Найменші – «дорожні», 30 сантиметрів. На них у поїздах любили грати – найдешевші. Перекупники та мисливці за антикваріатом на «малий формат» навіть не дивляться. 38–40 — уже цікавляться, вже копаються у фігурках. А якщо 50 сантиметрів, це вже дуже цікаво. Але, знов-таки, і 50-сантиметрові можуть коштувати не більше тисячі гривень. Але!
3. ФІГУРИ. Беремо до рук коня і розглядаємо його морду. «Артіль Кульспорт» у 30-х роках випустила набір «Свирепый рыцарь». Чомусь лицарем називають у Європі коня. У нього нестандартна S-подібна форма, а замінена на радянську С-подібну форму і V-подібну форму грудей. Різьблення зображує дуже виразного стилізованого коня з перебільшено великими очима і величезною пащею, широко розкритою, щоб вкусити ворога. Насторожено підняті вперед вуха говорять, що кінь перебуває у стані підвищеної готовності, зосередившись на ворога.

Є безліч варіантів коня. Але якщо ви бачите його зуби – це добрий знак. Після того, як артілі померли і шахи почали випускати фабричним способом, фігури стерлися, риси в них злиплися. Але подекуди на якихось наборах кінь також лютий. Вуха можуть бути притиснуті або стирчати. Це означає – ручна робота.

4. А як визначити, що шахи зроблено в ГУЛАГу?

• Перше – печатки: «зірка ГУЛАГу», позначення «5-ТЕМ» (фабрика №5, Темніков). Праворуч від зірки МВС був маленький трикутний штамп ВТК-5 — відділу технічного контролю.

Це означає, що шахи виготовляли мордовські теслярські бригади в’язнів. До речі, до них активно залучали і військовополонених німців.

І ось що цікаво. Подивіться на дно будь-якої фігури. Якщо там синя тканина, це цілком може бути ГУЛАГівський комплект. З цієї тканини шили табірну робу.

Тому й тягнуться всі ці розмови про «великий СРСР» і японців, які скуповують сміття. Тому що реальність набагато неприємніша.

Читайте також:

• За стару попільничку 22 тисячі гривень: як розпізнати цінну річ і не продешевити
• Скарби під замком: що цінного можна знайти у старому гаражі та скільки це коштує