Ключові тези:
Термін квінейджер з’явився у Британії, поєднавши два значення: квін – королева і ейдж – вік.
– Ідея проста: жінка 45-65 років – це не «після» і не «ну вже», не «бальзаківський вік». Це зрілість зі своїм темпом, досвідом і правом бути собою. Не про корони, а про гідність щодня. Мені – 57. Я постійно вчуся, онлайн і офлайн, беру супервізії, читаю, пробую нові підходи в роботі й житті. Кажу це не для того, щоб розказати про себе, а щоб назвати те, що давно відчуваємо ми – дорослі жінки з живою цікавістю до життя. І нам потрібне слово, яке це фіксує без зменшень і ярликів, – пояснює Людмила Осауленко.
Вам буде цікаво: Психологічне цькування на роботі: що робити і куди звертатися
Тож слово «квінейджерка» допомагає жінкам говорити про вік без сорому, планувати життя далі, а не «доживати», пояснювати свої потреби і темп, а також знімати старий стереотип, де зрілість дорівнює згасанню.
Термін популяризувала британська журналістка Елеонор Міллс, яка побачила знайому багатьом картину: після 45 жінок у публічному полі наче стає менше, хоча відповідальності і впливу у них – більше. Вона започаткувала спільноту, яка заговорила про те, що середина життя – це новий етап, а не шлях до його фіналу.
Нова вікова кваліфікація від ВООЗ виглядає так:
– Отже, 55 чи 60 – це не старість. Це – середина дороги. Період, коли досвід уже працює на нас, а енергії при правильному догляді достатньо для навчання, праці, подорожей, нових стосунків і проєктів. Отже, сюди входять і 60, і 70, – наголошує психологиня.
Старіння — не перемикач, який в одну мить переводить людину з одного типу віку в інший. Це – природній і поступовий процес. На нього впливають гени, спосіб життя, стрес і середовище.
Людмила Осауленко зробила кілька корисних висновків і пропонує свої поради жінкам зрілого віку. Вони будуть актуальними і для чоловіків.
– Це не про «бути молодшою». Це про «залишатися живою у своєму віці», – підсумовує еспертка.
Вона також пропонує способи, які допомагають долати стрес і життєві труднощі. Це називається копінгом.
– Копінг – це способи, якими ми справляємося з труднощами. Не ігнорування реальності, а опори, що допомагають не ламатися. У буднях війни працюють прості правила. Це не «усміхайся попри все». Це нормальна самодопомога, яка дає сили жити і допомагати іншим, – розповідає психологиня.
Людмила Осауленко – клінічний психолог, психотерапевтка, травматерапевтка, нейропсихолог з Дніпра. Працює з дорослими, підлітками, дітьми та парами.
Читайте також:
Після кількох днів підвищеної сонячної активності фахівці не фіксують серйозних загроз для Землі. За попередніми…
Українці, які планують поїздки за кордон у 2026 році, мають уважно ставитися до вмісту валіз.…
У разі втрати близької людини українці можуть розраховувати на фінансову підтримку від держави. У 2026…
В Україні діє чітко визначений строк для прийняття спадщини, і його порушення може мати серйозні…
В Україні дедалі більше державних послуг переходять в онлайн-формат. Одна з найзатребуваніших довідок, яка може…
Деякі клієнти ПриватБанку повідомляють про проблеми з отриманням депозитних коштів після завершення строку вкладу. Найбільше…