Ключові тези:
- Якщо особа не отримує доходів або податки за неї вже сплатив податковий агент, подавати щорічну декларацію в Україні не потрібно.
- Кошти, які надходять від чоловіка у шлюбі, не вважаються доходом і не підлягають оподаткуванню.
До редакції «На пенсії» написала пані Ілона Ващенко. Вона вже десять років живе за кордоном і дізналася про нашу газету з ютуб-каналу. Пані Ілону цікавить тема, яка може бути актуальною для багатьох українців за кордоном: чи треба подавати податкову декларацію, якщо не маєш доходів в Україні, але володієш майном?
Вам буде цікаво: Податкова взялася за доходи біженців: скільки доведеться платити тим, хто виїхав за кордон (відео)
«Я не працюю, мене забезпечує чоловік. За кордоном декларацію подає він — як сімейну. Ми там сплатили всі податки при купівлі житла й авто. В Україні ж два роки тому я оформила на себе квартиру для батька. Податок, як сказав нотаріус, був сплачений. Чи маю я подавати щороку декларацію в Україні?» — запитує пані Ілона.
Хто повинен подавати податкову декларацію в Україні?
Згідно з Податковим кодексом України (ПКУ), пункт 179.1, декларація подається лише тоді, коли ви отримували доходи, з яких не було сплачено податки. Наприклад:
- здавали квартиру в оренду;
- отримали перекази з-за кордону не від родичів;
- займалися підприємництвом тощо.
А хто звільняється від подання декларації?
Якщо ви не отримуєте доходів або отримуєте їх від податкового агента (це, наприклад, нотаріус при купівлі квартири або банк при нарахуванні відсотків), то декларацію подавати не потрібно (пункт 179.2 ПКУ).
У випадку пані Ілони квартиру було придбано через нотаріуса, який виступив податковим агентом і сплатив усі збори. Вона не здає квартиру в оренду. Отже, звітувати щороку не потрібно.
Чи вважаються кошти від чоловіка доходом?
Ні. Якщо ви у шлюбі й перебуваєте на утриманні чоловіка — це не вважається доходом. Згідно з Сімейним кодексом України (стаття 60), все зароблене подружжям у шлюбі — спільна власність. Отже, надходження коштів на картку з родинного бюджету не оподатковуються.
Якщо ви боїтеся, що щось могли порушити раніше (десять років тому), не хвилюйтеся. За законом (стаття 102 ПКУ), податкова має право перевірити ситуацію лише протягом трьох років.
Як убезпечити себе остаточно?
Щоб остаточно підтвердити свою правоту — замовте індивідуальну податкову консультацію (ІПК). Це безкоштовна послуга. Відповідь податкової — офіційний документ, який вас захищає.
Як подати запит онлайн:
- увійдіть до електронного кабінету платника (cabinet.tax.gov.ua) через електронний підпис або «Дія.Підпис»;
- оберіть розділ «Листування з ДПС»;
- напишіть звернення.
Зразок запиту до ДПС
До Державної податкової служби України від (ваше ПІБ), РНОКПП (ваш ідентифікаційний код). Адреса реєстрації: (ваша адреса в Україні та фактична адреса), контактний телефон, e-mail.
Запит на отримання індивідуальної податкової консультації
Я (ваше ПІБ), громадянка України, останні 10 років постійно проживаю за кордоном (вказати країну). Прошу надати роз’яснення щодо моїх податкових зобов’язань у наступній ситуації.
Я не займаюся трудовою або підприємницькою діяльністю, не отримую особистого доходу. Перебуваю на повному фінансовому утриманні чоловіка, який офіційно працює за кордоном і сплачує там податки. Кошти, які надходять на мою українську картку, є коштами спільної сумісної власності подружжя і використовуються виключно на побутові потреби і благодійну допомогу.
Керуючись статтями 52 і 53 ПКУ, прошу надати відповідь на такі питання:
- Чи маю я подавати щорічну декларацію, якщо не отримую прибутків?
- Чи потрібно звітувати щодо володіння квартирою, якщо не отримую з неї доходу?
- Чи вважаються кошти від чоловіка (на побутові потреби) моїм доходом, згідно з нормами ПКУ?
Відповідь прошу надати у письмовій формі на мою електронну адресу у встановлений законом строк.
Дата, підпис.
Також звернення можна надіслати рекомендованим листом до податкової за місцем реєстрації в Україні.
Коли податкова надасть відповідь, вона стане вашим офіційним документом-захистом. Тобто якщо ви отримаєте ІПК і діятимете згідно з нею — вас не можуть оштрафувати навіть у разі змін у законодавстві (стаття 53 ПКУ).
Читайте також:
