Аутоімунні захворювання: симптоми та аналізи

У нормі імунна система виступає у ролі надійного варти, оберігаючи організм від шкідливих бактерій, вірусів та інших небезпечних агентів. Однак у разі аутоімунних порушень вона з невідомих причин починає вести «бойові дії» проти власного тіла, атакуючи його тканини та органи, що небезпечно серйозними ушкодженнями та розвитком хронічних станів, що потребують тривалого та складного лікування.

У лабораторії INVIVO виконуються всі необхідні аналізи діагностики цих патологій. Сучасне обладнання та якісні реактиви дозволяють отримувати точні результати, а правильна організація роботи відділень позбавить вас необхідності витрати часу в чергах.

Що є аутоімунні захворювання?

Аутоімунні захворювання – це патологічні стани, при яких імунна система втрачає здатність коректно розпізнавати “свої” клітини та тканини, помилково приймаючи їх за чужорідні. В результаті запускається каскад реакцій, що призводять до запальних процесів, пошкодження органів і систем, а часом і важких наслідків для всього організму.

Механізми роботи імунної системи

Імунна система людини – це складний та високоорганізований механізм захисту від інфекцій. Вона розпізнає та знищує патогенні мікроорганізми та аномальні клітини, використовуючи вроджені та набуті захисні механізми. Ключову роль у функціонуванні імунного захисту відіграють такі органи, як лімфатичні вузли, селезінка та кістковий мозок.

Нині відомо понад вісімдесят різних аутоімунних захворювань. Деякі їх специфічно вражають окремі органи чи тканини. Наприклад, при цукровому діабеті 1 типу страждає підшлункова залоза, а при розсіяному склерозі – нервова система. Інші захворювання, такі як системний червоний вовчак, можуть одночасно зачіпати різні органи та системи – шкіру, суглоби, нирки та ін.

Причини виникнення аутоімунних захворювань

Точні причини розвитку аутоімунних захворювань досі залишаються предметом наукових дискусій. Існує кілька гіпотез, що пояснюють виникнення цих станів. Серед основних факторів ризику виділяють генетичну схильність, вплив несприятливих екологічних факторів (наприклад, інфекцій та токсинів), гормональні зміни та хронічний стрес. Примітно, що аутоімунні захворювання найчастіше зустрічаються у жінок, що може свідчити про значну роль гормонального фону у розвитку.

Аутоімунні захворювання характеризуються хронічним перебігом і можуть супроводжувати людину протягом усього життя. Багато хто з них протікає з чергуванням періодів ремісії, коли симптоми слабшають або повністю зникають, і загострень, коли клінічна картина знову стає яскравою або навіть посилюється.

Важливо! Алергія та аутоімунні захворювання – це не те саме. При алергії імунна система бурхливо реагує на алергени, а за аутоімунних порушеннях вона атакує власні клітини, сприймаючи їх як загрозу. Виконати аналізи для диференціальної діагностики можна у лабораторії INVIVO.

Симптоми аутоімунних захворювань

Симптоматика аутоімунних захворювань надзвичайно різноманітна і залежить від того, які органи чи системи залучені до патологічного процесу. Серед найпоширеніших проявів можна назвати:

• постійну втому та слабкість, які не минають навіть після повноцінного відпочинку;
• болі в м’язах і суглобах, які нерідко супроводжуються набряклістю та запальними реакціями;
• тривале підвищення температури тіла без видимих ​​причин;
• різні шкірні прояви – висипання, почервоніння, алопецію;
• розлади травлення, включаючи діарею та абдомінальні болі;
• неврологічні порушення – оніміння кінцівок, м’язову слабкість, проблеми з координацією рухів;
• різкі зміни маси тіла – як зниження, так і набір ваги;
• збільшення лімфатичних вузлів, що вказує на наявність запального процесу в організмі;
• порушення в роботі органів, зумовлені специфікою ураження.

Часто симптоми аутоімунних захворювань мають неспецифічний характер, що ускладнює своєчасну і точну діагностику.

Аутоімунні захворювання

До органоспецифічних АЗ відносять такі патології:

• Хвороба Аддісона. Вражає кору надниркових залоз, викликаючи зниження вироблення життєво важливих гормонів – кортизолу та альдостерону. Це призводить до слабкості, втрати ваги, порушення тиску, потемніння шкіри та небезпечних гормональних криз.
• Целіакія. Автоімунна реакція на глютен, при якій ушкоджуються ворсинки тонкого кишечника.Це викликає мальабсорбцію, діарею, здуття, анемію та дефіцити вітамінів.
• Хвороба Грейвса. Приводить до надмірного вироблення гормонів щитовидною залозою (гіпертиреозу). Проявляється тахікардією, схудненням, тривожністю, тремором, екзофтальмом.
• Тіреоїдит Хашимото. Хронічне аутоімунне запалення щитовидної залози, яке поступово знижує її функцію і призводить до гіпотиреозу: слабкості, набряків, збільшення ваги, стерильності, сухості шкіри.
• Первинний біліарний холангіт. Викликає прогресуюче руйнування дрібних жовчних проток печінки. Може призводити до холестазу, свербежу, порушення травлення жирів та цирозу.
• Склерозуючий холангіт. Запалення та рубцювання жовчних проток, що порушує відтік жовчі та поступово ушкоджує печінку. Часто поєднується із запальними захворюваннями кишечника.
• Аутоімунний гепатит. Хронічне запалення печінки, спричинене імунною атакою на гепатоцити. Небезпечний розвитком фіброзу та цирозу за відсутності лікування.
• Перніціозна анемія. Імунна система руйнує клітини шлунка, що виробляють внутрішній фактор Касла, необхідний засвоєння вітаміну B12. Це призводить до мегалобластної анемії, неврологічним порушенням та слабкості.
• Цукровий діабет 1 типу. Руйнування β-клітин підшлункової залози, що призводить до абсолютного дефіциту інсуліну. Потребує довічної інсулінотерапії.

Системні аутоімунні захворювання торкаються кількох органів і систем одночасно. До них відносять такі патології:

• Анкілозуючий спондиліт (хвороба Бехтерєва). Хронічне запальне захворювання хребта та крижово-клубових суглобів. Приводить до болю, скутості, зниження рухливості та у важких випадках – окостеніння суглобів.
• Антифосфоліпідний синдром. Імунна система виробляє антитіла, що підвищують згортання крові. Це збільшує ризик тромбозів, ускладнень вагітності, інсультів та інфарктів.
• Синдром Гійєна-Барре. Гостра імунна атака на периферичні нерви. Може викликати параліч, порушення дихання та потребує невідкладної допомоги.
• Розсіяний склероз. Імунна система руйнує мієлінову оболонку нервових волокон у ЦНС. Симптоми включають порушення зору, чутливість, координацію, м’язову слабкість.
• Міастенія гравіс. Імунні антитіла порушують передачу сигналів між нервами та м’язами. Виявляється м’язовою слабкістю, швидкою стомлюваністю, іноді – загрозою дихальної недостатності.
• Реактивний артрит. Розвивається після інфекції. Запалення вражає суглоби, очі, сечостатеву систему та іноді шкіру.
• Ревматоїдний артрит. Хронічне системне запалення суглобів з можливим ураженням серця, легень, шкіри та судин.
• Ювенільний ревматоїдний артрит. Форма ревматоїдного артриту в дітей віком. Може спричиняти порушення росту, деформації суглобів, інвалідизацію.
• Саркоїдоз. Освіта гранульом в органах – найчастіше у легких та лімфатичних вузлах. Може вражати шкіру, серце, очі, печінку.
• Синдром Шегрена. Атака імунної системи на слинні та слізні залози. Викликає сухість рота та очей, карієс, ураження суглобів, легень, нирок.
• Системний червоний вовчак. Багатоорганне захворювання, яке може вражати шкіру, суглоби, нирки, серце, кров та нервову систему. Характерно хронічний перебіг із загостреннями.
• Запальні захворювання кишечника (хвороба Крона та виразковий коліт). Хронічне аутоімунне ураження ШКТ, що викликає біль, діарею, кровотечі, схуднення, порушення засвоєння поживних речовин.

В однієї людини можлива наявність відразу кількох аутоімунних захворювань. Наприклад:

• у пацієнтів із хворобою Аддісона нерідко зустрічається також діабет 1 типу;
• склерозуючий холангіт часто поєднується з виразковим колітом;
• синдром Шегрена часто супроводжує ревматоїдний артрит або вовчак.

Такий стан називається аутоімунним полігландулярним синдромом або поєднаними аутоімунними захворюваннями і потребує комплексного спостереження.

Аутоімунні захворювання у дитячому віці

До найбільш часто зустрічаються у дітей АЗ відносяться:

• Ювенільний ідіопатичний артрит (ЮІА). Запальна поразка суглобів, що супроводжується больовим синдромом, набряклістю та обмеженням рухливості.
• Цукровий діабет 1-го типу. Захворювання, що виникає внаслідок руйнування імунними клітинами бета-клітин підшлункової залози, які відповідають за вироблення інсуліну, що призводить до гіперглікемії.
• Целіакія. Аутоімунне розлад, що провокується контактом з глютеном (білком, що міститься в злакових культурах: пшеніці, житі, ячмені), яке спричиняє пошкодження слизової оболонки тонкого кишечника.
• Системний червоний вовчак. АЗ, що характеризується множинним ураженням органів і тканин, запальними процесами, больовим синдромом та порушенням їх функціональної діяльності.

Діагностика та лікування аутоімунних захворювань

Терапевтична стратегія при аутоімунних патологіях спрямована на регулювання активності імунної системи, зниження запального процесу та пом’якшення клінічної симптоматики. Враховуючи хронічний характер АЗ, основною метою лікування стає досягнення та підтримання стабільного стану пацієнта, а також профілактика загострень.

Для діагностики та відстеження динаміки захворювання застосовується аутоімунна панель – комплекс лабораторних тестів, що дозволяють виявити антитіла, асоційовані з різними аутоімунними розладами.

Серед основних терапевтичних підходів можна назвати:

• імуносупресивну терапію – застосування медикаментів, що пригнічують активність імунної системи і тим самим знижують її агресивний вплив на власні тканини організму (до цієї групи входять кортикостероїди та імуносупресанти);
• біологічну терапію – використання сучасних препаратів, що цілеспрямовано впливають на окремі компоненти імунної системи та блокують молекули або клітини, що провокують запальний процес (наприклад, інгібітори фактора некрозу пухлин);
• протизапальну терапію – призначення нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ) або сильніших препаратів для усунення таких симптомів, як біль у суглобах та м’язах;
• підтримуючу терапію – додаткові лікувальні заходи, спрямовані на корекцію наслідків захворювання та мінімізацію побічних ефектів основної терапії (сюди відносяться вітамінотерапія, фізіотерапевтичні процедури, реабілітаційні заходи).

При тяжкому перебігу захворювання, коли спостерігається істотне ураження життєво важливих органів (наприклад, печінки або нирок), може постати питання про хірургічне лікування або трансплантацію органів і тканин. Вибір терапевтичної схеми завжди індивідуальний і залежить від виду захворювання, його виразності та реакції пацієнта на лікування.

Лікуванням АЗ найчастіше займаються ревматологи. Однак залежно від специфіки патології до лікувального процесу можуть залучатися й інші лікарі: терапевти, дерматологи, гастроентерологи, ендокринологи, неврологи та інші вузькопрофільні фахівці.

Які аналізи здаються для виявлення аутоімунних захворювань?

Залежно від виявлених симптомів лікар може призначити такі види аналізів для виявлення антитіл:

• IgA до гліадину (целіакія);
• IgA до тканинної трансглутамінази (целіакія);
• IgG до β-2-глікопротеїну 1 (АФС);
• IgG до гліадину (целіакія);
• IgG до кардіоліпіну (АФС);
• IgG до модифікованого цитрулінованого віментину (MCV);
• IgG до фосфоліпідів;
• IgG до циклічного цитрулінованого пептиду (Anti-CCP);
• до β-2-глікопротеїну 1 (АФС);
• IgM до кардіоліпіну (АФС);
• IgM до фосфоліпідів;
• антимікросомальні (АМСт);
• атинуклеарні (діагностика аутоімунних захворювань) (ANA);
• до мітохондрій (АМА-М2);
• до двоспіральної ДНК.

За потреби можуть виконуватися інші дослідження:

• вовчаковий антикоагулянт (АФС);
• імуноглобулін A (IgA, сироватка);
• імуноглобулін G (IgG, сироватка);
• імуноглобулін M (IgM, сироватка);
• ПЛР HLA-B27 (при хворобі Бехтерєва);
• СКВ (LE-клітини).

Аутоімунні захворювання завжди вимагають уважного ставлення до здоров’я, оскільки деякі з них здатні суттєво погіршувати якість життя. Не відмовляйтеся від лабораторних аналізів, які призначає лікар і виконуйте їх вчасно.

У лабораторії INVIVO забір біоматеріалу виконується лише одноразовими стерильними інструментами від провідних виробників. На сайті invivo.ua ви отримаєте інформацію про аналізи, що виконуються, які призначаються як при АЗ, так і для оцінки стану загального здоров’я, дізнаєтеся про акційні пропозиції та найбільш зручні для вас пункти для виконання дослідження. INVIVO – це точність, безпека та турбота про здоров’я кожного українця!

*на правах реклами