Біль у спині та слабкість у ногах: коли ці симптоми вказують на небезпечну хворобу

Ключові тези:

• Стеноз хребтового каналу проявляється болем у спині, слабкістю в ногах та неврологічними порушеннями через здавлення нервових корінців.
• Захворювання розвивається повільно, часто після 50 років, і вимагає ранньої діагностики для запобігання ускладнень.
• Лікування може бути консервативним або хірургічним — залежно від тяжкості симптомів та ступеня здавлення нервів.

Біль у спині та слабкість у ногах: у чому небезпека?

Слабкість у  ногах та болі у спині, що посилюються при ходьбі – цього достатньо для підозри на стеноз хребтового каналу. Чим небезпечне це захворювання, чому воно виникає та як лікується, розповіла лікарка-неврологиня вищої категорії Оксана Щитник.

На фото: Оксана Щитник – лікарка-неврологиня вищої категорії, завідувачка неврологічного відділення Дніпропетровської міської лікарні №5, освіта – Дніпропетровський державний медичний інститут, стаж роботи – 40 років.

Вам буде цікаво: Хребетні грижі: чи варто їх видаляти, якщо болять ноги

Хвороба розвивається поступово

Стеноз (звуження) хребтового каналу — це хронічний патологічний стан, при якому звужується порожнина всередині хребта, через що здавлюються спинний мозок та нервові корінці.

Таке здавлювання призводить до неврологічних порушень — зниження чутливості, появи болю та інших симптомів. Найчастіше стеноз розвивається у поперековому відділі хребта, рідше — у грудному чи шийному.

Зазвичай, спінальний стеноз виявляють у людей після 50 років. Основна причина — вікові дегенеративні зміни у хребті. Стеноз прогресує повільно. Спочатку людина може відчувати лише незначний дискомфорт у спині, але з часом симптоми посилюються. Без лікування стеноз не минає самостійно і може призвести до серйозних ускладнень, аж до втрати працездатності.

Яким буває стеноз?

Стеноз хребтового каналу може бути вродженим або набутим.

1. ВРОДЖЕНИЙ СТЕНОЗ. Така форма зустрічається рідко й зазвичай пов’язана з аномаліями розвитку хребта. Звуження каналу виникає через:

• неправильне формування хребців;
• зрощення міжхребцевих дисків;
• появу кісткових розростань;
• потовщення зв’язок, що утримують хребці у правильному положенні.

2. НАБУТИЙ СТЕНОЗ. У більшості людей стеноз розвивається з роками, на фоні дегенеративних або запальних процесів у хребті. Причинами можуть бути:

• вікові зміни (зношення дисків, суглобів, зв’язок);
• травми та наслідки операцій;
• інфекційні ураження;
• грижі та пухлини;
• інші захворювання —  остеоартроз, остеохондроз, сколіоз, лордоз.

Підвищують імовірність розвитку стенозу:

• зайва вага;
• цукровий діабет;
• регулярне підняття важких предметів (у групі ризику — вантажники, спортсмени);
• менопауза у жінок.

Як проявляється патологія?

Ознаки стенозу залежать від того, в якій частині хребта відбулося звуження каналу та які нервові корінці здавлені. Симптоми можуть відрізнятися, але майже завжди пов’язані з болем, онімінням та слабкістю у певних ділянках тіла.

3. ГРУДНИЙ ВІДДІЛ. Стеноз у грудній частині хребта трапляється рідко, проте може спричиняти:

• біль у ділянці серця або живота (іноді його помилково приймають за серцевий напад чи проблеми зі шлунком);
• підвищену чутливість шкіри в зоні ураження.

4. ШИЙНИЙ ВІДДІЛ. Коли звуження каналу відбувається у шиї, з’являються такі симптоми:

• біль у потилиці, шиї, плечах, верхній частині спини;
• слабкість у руках, оніміння чи поколювання у плечах і кистях;
• у тяжких випадках — порушення дихання.

5. ПОПЕРЕКОВИЙ ВІДДІЛ. Це найпоширеніша форма стенозу. Вона проявляється:

• болем у попереку, що може віддавати у ногу або стопу;
• порушенням чутливості в паху, відчуттям «ватних» або «налитих свинцем» ніг;
• швидкою втомою та кульгавістю під час ходьби;
• у тяжких випадках — проблемами зі сечовипусканням, у чоловіків – з потенцією.

6. ПОСИЛЕННЯ БОЛЮ. Також біль при стенозі зазвичай залежить від положення тіла. Він стає інтенсивнішим, якщо людина:

• довго стоїть або ходить;
• нахиляється чи розгинає спину;
• спускається сходами.

Як діагностують захворювання?

Якщо з’являються характерні скарги, необхідно пройти додаткове обстеження. Для діагностики стенозу хребтового каналу лікарі зазвичай використовують комплексний підхід, який включає фізичні тести, огляд симптомів та медичну візуалізацію. Тому основними діагностичними методами при підозрі на стеноз хребта є:

• огляд лікарем, який проводиться з метою виявлення симптомів захворювання та його перебігу;
• проведення неврологічних тестів, що дозволяє лікарю оцінити ступінь ураження нервової системи;
• магнітно-резонансна томографія (МРТ), за допомогою якої можна візуалізувати внутрішній просвіт хребта й визначити зони найбільшого здавлювання нервових волокон;
• комп’ютерна томографія (КТ), що дозволяє встановити локалізацію патології та вивчити стан зв’язок і кісток.

Яке лікування призначають?

Лікування спінального стенозу може варіюватися від консервативних методів до хірургічного втручання. Вибір лікування залежить від тяжкості симптомів і загального стану здоров’я   пацієнта.

За умови діагностики патології на ранніх стадіях, у більшості випадків хвороба лікується консервативним методом, який включає:

• медикаментозну терапію з призначенням протизапальних препаратів (таблеток, капсул, ін’єкцій, гелів), що допомагають зняти запалення, м’язову напругу, усунути біль та покращити кровообіг;
• фізіотерапію (ультразвук, електрофорез, водо-та грязелікування), що дозволяє поліпшити локальну мікроциркуляцію, зменшити набряк і відновити чутливість.

Також при лікуванні спінального стенозу показана дозована лікувальна фізкультура.

У випадках, коли консервативне лікування виявляється неефективним, розглядається можливість хірургічного втручання. Метою операції є зменшення тиску на спинний мозок або нерви, що може суттєво позбавити пацієнта від симптомів та навіть назавжди усунути стеноз хребтового каналу.

Хірургічне втручання показане для зменшення або повного усунення нервових закінчень  та призначається у тяжких випадках, коли пацієнт відчуває занадто сильний біль та обмеження через таку патологію.

Профілактика розвитку спінального стенозу

Для профілактики розвитку спінального стенозу рекомендується:

• уникати травм хребта, переохолоджень, частого підіймання важких предметів;
• контролювати масу тіла (зайва вага чинить додатковий стрес на хребет);
• дотримуватися активного способу життя (регулярні фізичні вправи допомагають підтримувати гнучкість і здоров’я хребта).

Вас також можуть зацікавити новини:

• Менінгіт — реальна загроза здоров’ю або лише «страшилка» з дитинства
• Кістковий бульйон: здоров’я у тарілці чи просто смачний міф?