Люди ж таке шукають…
Я сфотографував кілька баночок меду, виклав у Facebook та на онлайн дошках, і мене ніби підхопила хвиля. Перші покупці з’явилися майже одразу: хтось узяв мед «для дітей», комусь захотілося сушених яблук «як у дитинстві», інші писали: «А буде ще чай? А ви робите набори?» Так я зрозумів, що навіть на пенсії можна мати справу, яка приносить не лише гроші, а й відчуття нормального, живого життя.
І саме тоді я вперше зіткнувся з тим, про що ніколи не думав — з пакуванням. Спочатку я робив так, як робить більшість: приходив у відділення Нової пошти, купував там коробку, папір чи плівку, пакував і відправляв. Здавалося, що це найпростіший і правильний шлях, але дуже швидко виявилося, що він працює тільки для поодиноких відправлень. Коли замовлень стає більше, усе змінюється: коробки продаються лише поштучно, маленьких форматів для банок узагалі немає, плівка рахується окремо, а кожен похід у відділення — це черга і повторна покупка всього з нуля. Дешевше це не стає.
А як тільки починаєш питати про можливість купувати одразу кілька десятків коробок, чуєш класичне: «Потрібен договір, ФОП, рахунок, мінімальне замовлення». Іншими словами — для великих, а не для таких, як я. Та я вже розумів: якщо хочу, щоб покупець отримував товар у цілому вигляді й повертався знову, упаковка має бути не випадковою, а продуманою.
Упаковка це частина товару
Тоді я почав шукати, де люди беруть коробки без усієї цієї бюрократії — так і натрапив на Bru.Store. І з того моменту все змінилося. Я вперше побачив, що коробки можуть бути не просто «якась тара», а спеціально під 0,25, 0,5 чи літрову банку, з гофрокартону, міцні, рівні, не перекошені, не сирі. Замовив першу партію — і чесно скажу: уперше відчув себе не «дідом із банками», а людиною, яка веде справу серйозно.
З часом я зрозумів: коли працюєш постійно, коробки треба купувати не випадкові, а ті, що підходять під товар. Тому тепер беру коробки в одному місці — у Bru.Store. Там є все, що потрібно для відправлень і зберігання.
А коли з’ясувалося, що у них є ще й коробки нової пошти всіх стандартних розмірів — питання взагалі зникли. Раніше я купував їх у відділенні кожен раз, коли треба було відправити замовлення. Тепер просто беру одразу про запас там само, де беру коробки під банки. І так виходить дешевше, швидше і без сюрпризів. Ось тут ті самі коробки Нова пошта
З того часу в мене не розбилась жодна банка, не надійшла жодна скарга на “помʼяту коробку”, і, що важливо, люди стали замовляти “на подарунок”. Упаковка, як виявилося, це не витрата, а частина товару. Бо як би ти не старався, ніхто не оцінить твою працю, якщо вона приїде в м’ятій коробці..
Зараз я не соромлюся написати “надійна упаковка”, і люди цьому вірять, бо воно справді так виглядає. І найбільше мене тішить не те, що я заробляю, а те, що я відчуваю себе корисним — не “колишнім працівником на пенсії”, а людиною, яка ще має що дати.
Життя після пенсії виявилося не порожнім. Просто потрібно було знайти справу, яка тримає в тонусі. У моєму випадку це мед, сушені яблука, трави, дерево і… правильні коробки. Може здатися дрібницею, але коли твій товар приїжджає до людини цілим, красивим і охайним — це вже не просто посилка. Це повага.
*на правах реклами
