Ключові тези:
- Любов до солодкого закладено природою: організм від народження «знає», що цукор — джерело швидкої енергії, необхідної для мозку та м’язів.
- Солодке викликає залежність: цукор стимулює вироблення «гормону щастя» серотоніну, але його надлишок призводить до стрибків інсуліну.
- Надлишок цукру небезпечний: він руйнує зуби, сприяє ожирінню, діабету та проблемам з мікрофлорою.
Ласунки від народження
На думку багатьох учених, любов до солодкого закладена в людині генетично. Адже цукор — це швидка енергія, яка була потрібна нашим предкам для моментального прискорення чи припливу сил. Крім того, всі ми народжуємося ласунами. Дитина вже з перших хвилин життя починає звикати до солодкого: грудне молоко матері солодкувате на смак завдяки молочному цукру — лактозі.
У наш час цукор «у чистому вигляді» став занадто доступним, і це має свої негативні сторони.
Чи потрібний нам цукор?
Коли ми їмо щось солодке, глюкоза всмоктується через кишківник в кров і швидко розноситься по всіх клітинах організму. Вона особливо важлива для роботи мозку, адже є чи не єдиним джерелом харчування для 100 мільярдів нервових клітин, які називають нейронами. Ці клітини потребують постійного підживлення, оскільки самі не можуть накопичувати та зберігати запаси глюкози.
Любов до солодкого часто пояснюється ще й тим, що вона виконує функцію антидепресанту. А приводів для депресії ми маємо чимало. Як тільки ми засмучуємося, починаємо заїдати проблему солодким, і одразу стає легше. Це відбувається через те, що цукор покращує настрій, оскільки сприяє виробленню «гормону щастя» серотоніну. Але із вживанням цукру потрібно бути дуже обережними. Миттєве емоційне піднесення, яке ми відчуваємо після вживання солодкого, є однією з причин, через яку ми налягаємо на тістечка, торти та шоколад, якщо хочемо покращити настрій або чимось порадувати себе. Однак емоційний сплеск після солодкого призводить до підвищення рівня інсуліну, оскільки організм намагається знизити рівень цукру у крові до норми. Така ситуація може викликати так звану «цукрову залежність», за якої збільшується потяг до солодкого.
Надлишок солодкого небезпечний
Організм людини не може відрізнити натуральний цукор, що міститься у фруктах, меді або молоці, від штучного, виробленого з цукрової тростини або буряків.
У шлунку людини всі сахариди розпадаються на глюкозу та фруктозу і переробляються печінкою. Вони перетворюються на глікоген, жир або залишаються в крові у вигляді глюкози, яка підживлює клітини організму. Тому кількість спожитого цукру має критичне значення для здоров’я.
У чому ж шкода солодкого, а отже, і цукру? Якщо вживати солодощі постійно і у великих кількостях, то в організмі швидко зменшується кількість вітамінів групи В. Як наслідок з’являється слабкість, стомлюваність, виникає депресія, а потім і надмірна вага. Людина із зайвою вагою навряд чи почуватиметься бадьорою та активною, а у жінок – любительок солодкого, частіше виникає молочниця. Це захворювання викликають дріжджоподібні грибки, які харчуються простими вуглеводами, і особливо глюкозою.
Потрібно також пам’ятати, що цукор, що надміру міститься у смачних і привабливих солодощах, часто провокує розвиток атеросклерозу, карієсу та цукрового діабету.
Проте зовсім відмовлятися від солодкого не варто, просто замініть тістечка і цукерки, на продукти, які містять складні вуглеводи: цитрусові, банани, кукурудзу, сухофрукти та інше. Крім того, звичайний білий рафінований цукор можна замінити коричневим очеретяним. Він багатий калієм, цинком та міддю, а також вітамінами та рослинними волокнами, що стимулюють травлення. Також замінити цукор можна медом.
Чи корисні солодощі для діабетиків?
У солодощах для діабетиків немає звичного цукру, але це не означає, що вони корисні. Цукор замінено фруктозою, ксилітом, сорбітом, мальтитом або так званими «низькокалорійними підсолоджувачами» (сахарин, цикламат). Всі ці речовини не найкорисніші для здоров’я. Наприклад, фруктоза спричиняє збільшення ваги. Багато підсолоджувачів — синтетичні, а ксиліт і сорбіт часто викликають дискомфорт у кишечнику і навіть діарею. Тож здоровим людям зловживати діабетичними продуктами не варто. Навіть при цукровому діабеті споживати їх у їжу потрібно помірно, адже вуглеводи (мука), що містяться в них, потрапляючи в кров, перетворюються на цукор.
Шість різновидів цукру
Багатьом покупцям підрахунок вмісту цукру в продуктах представляється складним, оскільки на упаковках він називається по-різному. Більшість із таких назв має закінчення «-оза».
-
Глюкоза: простий сахарид, який легко всмоктується в кров. Столовий цукор наполовину складається із глюкози.
-
Фруктоза: простий сахарид, що переважно міститься у фруктах. Фруктоза – другий компонент сахарози (столового цукру).
-
Цукроза: відома як столовий цукор, який виробляється з цукрової тростини або буряків.
-
Лактоза: молочний цукор, що міститься в коров’ячому молоці (менше 5%).
-
Мальтоза: солодовий цукор, що складається з двох молекул глюкози.
- Високофруктозний кукурудзяний сироп: кукурудзяний сироп, в якому половина глюкози конвертована у фруктозу. За хімічним складом подібний до цукрози.
Близько 80 кг цукру на рік з’їдає середньостатистична людина.
Вас також можуть зацікавити новини:
