Ключові тези:
- Історія пенсій почалася ще в Римській імперії — спочатку пенсійне забезпечення отримували лише військові та обрані категорії, а масовою державною системою воно стало лише у XIX–XX століттях.
- У СРСР пенсійне законодавство формувалося поступово: від пенсій для військових та чиновників до загальної реформи 1956 року, коли виплати вперше призначили колгоспникам.
- Пенсійна система завжди ділила людей на категорії — були привілейовані пенсіонери (військові, партійні керівники, персональні пенсії) і більшість, яка жила на мізерні виплати.
Історія пенсій: від давніх-давен до наших днів
Слово «пенсія» – одне з найпопулярніших у світі. Пенсійна система та соціальне забезпечення стали невід’ємною частиною життя у цивілізованих країнах. Сьогодні кожна людина може розраховувати на підтримку держави на схилі років. Однак так було не завжди: історія пенсій налічує сотні років та пов’язана з військовими реформами, політикою та економікою.
Пенсії отримували обрані
Пенсійна система, як соціальний інститут, зародилася досить давно. Вже у Римській імперії існували перші пенсії для легіонерів — їм надавали землю, захоплену внаслідок воєн. Ці виплати вважатимуться однією з перших форм соціального забезпечення. Деякі історики зазначають, що саме такі пенсії та соціальна допомога стали однією з причин кризи та краху Римської імперії.
У Європі спочатку пенсії розглядалися як «монарша милість» за службу трону, а не як обов’язок держави. Пенсійне забезпечення діставалося небагатьом, причому найчастіше тим, хто й так не бідував. Вік при призначенні виплат не мав значення.
Першим офіційно запровадив державну пенсійну систему у 1889 році канцлер Німеччини Отто фон Бісмарк. Його пенсійна реформа передбачала солідарні пенсії для всіх працюючих, що базуються на соціальному страхуванні та внесках роботодавців та працівників. Незабаром пенсійне законодавство прийняли Великобританія та Австралія, а США створили свою систему лише у 30-ті роки ХХ століття.
Держава допомагала вдовам та чиновникам
У Російській імперії зачатки пенсійної системи з’явилися за Петра I, а повноцінне пенсійне законодавство — за Миколи I. Перше державне пенсійне забезпечення отримували військові, їхні вдови та чиновники.
Поступово пенсійне право поширилося на нижчих службовців, викладачів державних навчальних закладів, медичний персонал, інженерів і майстрів. З 1913 року державні пенсії стали призначати робітникам промислових підприємств та залізниць. Однак селяни залишалися без пенсійного забезпечення та могли розраховувати лише на свої заощадження та допомогу сім’ї.
Пенсія в СРСР: труднощі та реформи
Після революції більшовики скасували царські пенсії. Довгий час пенсійне забезпечення у СРСР поширювалося лише на вузькі категорії населення. В 1918 пенсії призначалися інвалідам Червоної армії, в 1923 – старим більшовикам, а до 1937 право на державні виплати отримали всі міські робітники і службовці.
За Сталіна максимальна пенсія становила 300 рублів, що було приблизно чвертю середньої зарплати. Більшість пенсіонерів отримували 40-60 рублів, і прожити на такі суми без допомоги сім’ї було неможливо.
Серйозні зміни принесла пенсійна реформа 1956 під керівництвом Микити Хрущова. Середній розмір пенсій за віком зріс більш як удвічі, за інвалідністю — у півтора рази. Саме Хрущов “дав пенсії колгоспникам”: вони почали отримувати однакову виплату – 12 рублів на місяць. 1973 року пенсії підвищили до 20 рублів, а до 1987 року — до 50 рублів.
Каста привілейованих пенсіонерів
У СРСР існували привілейовані категорії пенсіонерів. Насамперед це були військові пенсіонери та власники персональних пенсій.
- Військові отримували виплати до 250 рублів на місяць, що робило їх одними з найзабезпеченіших.
- Персональні пенсії (з 1923 року) призначалися великим ученим, Героям Радянського Союзу, старим більшовикам та начальникам високого рангу.
Персональна пенсія союзного значення дорівнювала 250 рублям, республіканського — 160, місцевого — 140. Крім того, таким пенсіонерам щорічно виплачували додаткові суми на оздоровлення.
Пенсійне забезпечення сьогодні
Сьогодні пенсійна система багато в чому зберегла межі минулого. Існує різниця між забезпеченими пенсіонерами та тими, хто ледве зводить кінці з кінцями. Експерти прогнозують, що пенсійні реформи найближчими роками кардинально змінюватимуть систему соціального забезпечення, а майбутнє пенсій багато в чому залежить від економіки та демографічної ситуації.
Тільки факти про розмір пенсій у СРСР
- 300 рублів становила пенсія секретаря ЦК КПРС.
- 400 рублів отримував кандидат у члени Політбюро.
- 500 рублів – член Політбюро.
Зараз читають:
