Ключові тези:
- Алкогольна залежність у чоловіків похилого віку часто пов’язана з неприйняттям вікових змін, таких як зниження потенції чи хвороби простати. Замість звернення до лікаря вони починають лікуватися алкоголем.
- З віком організм гірше справляється з алкоголем, швидко розвиваються алкогольні психози, погіршується координація, пам’ять, зростає ризик серйозних травм та психічних порушень.
- Лікування можливе, але потребує тривалого процесу та участі сім’ї, включаючи звернення до психолога, медиків та підтримку близьких. Примусове лікування практично неефективно без усвідомлення проблеми самим хворим.
«Не знаю, що робити: чоловік спивається»
З такою ситуацією іноді стикаються родини, де літні чоловіки, не приймаючи свої вікові фізіологічні зміни (зниження потенції, аденома, простатит), починають все це «лікувати» чималими порціями алкогольних напоїв.
З віком людина швидше п’яніє
– До 60 років багато чоловіків не п’яніють, коли випивають півлітра і навіть більше алкоголю протягом дня, але з віком, після 60 років, все різко змінюється, зокрема, поріг сприйняття: навіть від 200-300 грамів випитого настає раптове сп’яніння, – каже лікарка-нарколог Ольга Замнюкова. – Стає хиткою хода, зʼявляються розлади памʼяті, загострюються всі хронічні хвороби. Загроза полягає в тому, що погана координація призводить до падінь, коли люди отримують переломи. Зокрема, ламають шийку стегна, що призводить до тяжких наслідків, коли людина довго не може рухатись, нормально ходити, а інколи це стає неможливим назавжди.
Крім того, розвиваються судинні алкогольні психози, гострий розлад роботи мозку, коли людина досить довго може перебувати у стані марення переслідування. Із таких станів дуже важко виходити. І взагалі із запоїв після 60 років виходити значно складніше.
Наведу класичні ознаки і симптоми алкогольного психозу:
- підвищена роздратованість і агресивна поведінка (хворого можуть дратувати елементарні речі і слова, в тому числі від близьких людей);
- порушення сну (людина може страждати на безсоння кілька днів або тижнів поспіль);
- різкі зміни настрою (життєрадісна людина моментально стає сумною і навпаки (без наявності об’єктивних причин);
- підвищена тривожність (хворого можуть лякати незначні звуки, шарудіння);
- галюцинації;
- часткова втрата пам’яті – проявляється на тлі вживання надмірної кількості спиртних напоїв. З пам’яті можуть випадати певні моменти або цілі відрізки.
При появі цих симптомів члени родини мають замислитися, що робити далі. Бо наслідки таких станів сумні: психіатрична лікарня, нещасний випадок з важкими травмами, самогубство. Хворий також стає небезпечним для оточуючих, бо може бути агресивним стосовно них.
Чи можна позбутися залежності?
– Як лікувати таких хворих? Бо алкогольна залежність стає сильнішою, а можливості організму відновлюватися, на жаль, – ні.
– Примусово не вийде, а самі такі хворі дуже рідко погоджуються з тим, що у них є проблема, і що цю проблему потрібно вирішувати з лікарями.
Спочатку я б порадила звернутися до психолога або психотерапевта. Коли хворий виговорюється сторонній людині, інколи вдається повернути йому розуміння сенсу життя і бажання вилікуватися. Це зараз досить легко зробити, бо всюди працюють психологи, які надають безоплатну допомогу.
Щодо лікування, воно досить складне і тривале. Спочатку треба провести дезінтоксикацію організму, отруєного алкоголем. Провести терапію щодо зниження тяжіння до алкоголю. В цей період важливо контролювати перебіг хронічних захворювань, які є у літньої людини. Особливо загрозливими є стрибки артеріального тиску. Підвищений тиск легше знизити, аніж підняти низький.
Потім вже призначаються препарати (лише за умови згоди хворого і розуміння ним всіх наслідків їх прийому).
– Яку роль на всіх цих етапах повинна відігравати родина?
– Алкозалежна людина в родині – це важко, особливо зараз. Зрозуміло, що її поведінка дратує, виникає небажання розмовляти, щось для такої людини робити. Але це шлях в нікуди. Бо якщо вам не байдужа людина і вона є членом вашої родини, треба будувати план позбавлення алкогольної залежності. І терпляче, за допомогою фахівців, реалізовувати його. Це довго – десь більше року, але майбутнє члена вашої родини того варте.
Наші експерти
Ольга Замнюкова – заступниця медичного директора з наркології Одеського обласного медичного центру психічного здоровʼя. Досвід роботи лікаркою-наркологом – 30 років.
Вас також можуть зацікавити новини:
