Ключові тези:
- Клацаючий палець (хвороба Нотта) – це захворювання сухожилля, при якому обмежується рухливість пальця, з’являється клацання при русі, а в запущених випадках порушується здатність виконувати повсякденні дії.
- Причини включають професійні навантаження, хронічні захворювання, травми, гормональні зміни та спадковість.
- Лікування на ранніх стадіях ефективне і включає спокій, медикаменти та фізіотерапію, але при прогресуванні може знадобитися операція.
Чим небезпечне клацання пальців?
Синдром клацаючого пальця не становить загрози для життя і на початкових етапах добре піддається лікуванню, однак з часом може завдати чималих неприємностей. Про причини його виникнення та прояви розповів ортопед-травматолог вищої категорії Юрій Шимон.
Що це за хвороба?
Синдром клацаючого пальця в офіційній медицині має складну для вимови назву — стенозуючий лігаментит, також його називають хворобою Нотта. Це захворювання пов’язане з порушенням роботи зв’язок і сухожиль пальців руки: людині стає важко, а інколи й неможливо, самостійно розігнути-зігнути палець. Під час руху чутно характерне клацання.
Загалом синдром не можна назвати небезпечною патологією, проте він здатний значно знизити працездатність і якість життя. Без належного лікування він схильний до прогресування і може перейти у хронічну форму.
Чому виникає клацання пальців?
У більшості випадків захворювання розвивається поступово, на тлі запалення або пошкодження сухожилля. До основних чинників, що сприяють його появі, належать:
- професійні ризики (найчастіше від синдрому страждають ті, чия робота пов’язана з постійними одноманітними рухами кистей – перукарі, пакувальники, сортувальники, офісні працівники, швачки, водії, музиканти);
- наявність хронічних захворювань (артриту, ревматизму, атеросклерозу, цукрового діабету, патологій щитовидної залози);
- спадкова схильність та вроджені аномалії розвитку сухожильно-зв’язкового апарату кистей;
- часте підняття важких предметів;
- травми кистей (удари, розтягнення зв’язок), залишені без належного лікування;
- запальні процеси в суглобах і сухожиллях;
- гормональні зміни в організмі (вагітність, клімакс), за яких відбувається застій суглобової рідини;
- системні аутоімунні захворювання (склеродермія, поліміозит, червоний вовчак, синдром Шегрена).
Як проявляється клацання пальців?
Симптоми хвороби Нотта залежать від стадії патологічного процесу. Але найхарактернішими проявами вважаються:
- клацання в процесі згинання-розгинання пальця;
- обмеження рухливості суглоба;
- зниження тонусу м’язів кисті;
- труднощі з розгинанням пальця;
- скутість і больові відчуття в кисті при виконанні дрібних рухів, які часто посилюються вранці й після фізичного навантаження;
- поява болісного ущільнення або припухлості біля основи ураженого пальця руки;
- підвищення чутливості шкіри на ділянці запалення.
Іноді пацієнти скаржаться на болі в ділянці передпліччя та плечей.
З розвитком синдрому людина починає зазнавати труднощів під час виконання дрібних повсякденних справ: зав’язування шнурків, застібання ґудзиків, чищення зубів, розчісування волосся.
Яке лікування призначать при клацанні пальців?
Діагноз ставиться на основі скарг пацієнта, результатів огляду та рентгенівського знімка або УЗД, які необхідні, щоб відрізнити хворобу Нотта від захворювань зі схожими симптомами.
Лікування клацаючого пальця починається з консервативних методів – усунення навантаження на кисть, за необхідності – повне знерухомлення пальців. Також призначають фізіотерапевтичні процедури та курс нестероїдних протизапальних препаратів (внутрішньо та зовнішньо). Іноді роблять локальні ін’єкції у ділянку навколо зв’язки або сухожилля, що знижують запалення, біль і набряк.
У разі неефективності цих заходів проводять хірургічне втручання – зазвичай це розсічення фрагмента зв’язки, що обмежує рух пальця. Це малотравматична операція під місцевою анестезією, після якої (за кілька тижнів реабілітації) пацієнт повністю позбувається проблеми клацаючого пальця.
Допоможе зарядка для рук
Для профілактики розвитку синдрому потрібно регулярно робити зарядку для рук і пальців і тримати під контролем хронічні захворювання.
Наші експерти
Юрій Шимон – лікар ортопед-травматолог вищої категорії. Освіта – Дніпропетровський державний медичний інститут. Стаж роботи – 46 років.
Читайте також:
