Ключові тези:
- Сорочинський ярмарок — це не просто культурна подія, а історична спадщина України, коріння якої сягає епохи Київської Русі.
Її розквіт припав на XVI–XIX століття, коли вона стала одним із символів народної торгівлі, ремесла та міжнародного обміну. - Популярність Сорочинського ярмарку принесла не його масштаб, а література — завдяки повісті Миколи Гоголя вона набула всенародної популярності та безсмертя.
Автор родом із Великих Сорочинців, та його твір «Сорочинський ярмарок» дав новий подих цієї традиції. - Сучасне відродження ярмарку — результат ентузіазму і прагнення зберегти культурну ідентичність.
З кінця 1990-х років ярмарок став національною подією, що об’єднує десятки країн та тисячі людей.
Зазвичай розповідаючи про пам’ятні монети, ми знайомимо вас із викарбуваними у металі знаменитими особистостями, які ввійшли до історії України. Але є також і монети із серії «Українська спадщина». Одна з них – п’ятигривнева монета «Сорочинський ярмарок».
Що відомо про Сорочинський ярмарок?
У 2005 році Нацбанк увів в обіг монету, присвячену відомому далеко за межами України – знаменитому Сорочинському ярмарку. Яка ж історія ярмарку?
Зі часів Київської Русі вона тягнеться. Наш народ століттями славився вмінням робити руками потрібні предмети побуту з чудовою якістю. Тоді й почали збирати великі торги, де можна було продати свої вироби та водночас придбати те, що потрібно, що робили в інших краях.
Ткачі та вишивальниці, бондарі та столяри з гордістю виставляли свій товар. Жителі інших держав почали відвідувати Київську Русь – щось продати, щось придбати. Проте згодом ситуація погіршилася через міжусобиці князів та напади татаро-монгольських військ. Відновити традиції міжнародних ярмарків вдалося лише у ХVI—XVII століттях, коли до України знову почали приїжджати торговці з Європи. І у багатьох містах щорічні ярмарки знову стали звичними.
Найбагатшими були осінні торги та ярмарки перед великими святами. У 17-му столітті до трьох ярмарків на рік дозволялося проводити в українських містах та містечках. Дослідники лише за 1665 рік і лише у лівобережній Україні нарахували 40 ярмарків. Так, були часті збройні сутички, так, не давали спокою татарські орди, але все ж таки знаменитий шлях із варяг у греки через Україну не заростав забуттям. І на початку ХIX століття на території України проводилося понад 100 ярмарків на рік, вони в середньому тривали сім днів. Але були і короткі ярмарки – один день, і тривалі – на цілий місяць. За даними істориків, найбільше ярмарків на рік було у Полтавській та Харківській губерніях. Це був золотий вік українських ярмарків.
Слава та популярність Сорочинського ярмарку
Цікаво, що на початку ХIX століття Сорочинський ярмарок був далеко не найвідомішим навіть в Україні. І він був зовсім не найбільшим. Чому ж тоді саме він надовго ввійшов до нашої історії, а традицію його проведення відновили у ХХ столітті? А у всьому цьому вина українського письменника, родом із Великих Сорочинців, який підписував свої твори псевдонімом «4О». Це МикОла ГОґОль – ЯнОвський. Славу та популярність йому приніс саме цикл повістей «Вечори на хуторі біля Диканьки», де перший твір – «Сорочинський ярмарок».
Ярмарок продовжував існувати аж до 20-х років ХХ століття, коли вся сільська торгівля перейшла в кооперацію та контролювалася державою. З 1966 року почалося відродження ярмарків – звичайно ж, із Сорочинського. Незважаючи на те, що ярмарковою площею було просто голе поле, туди приїжджали представники різних торгових та виробничих організацій і, відповідно, люди, які бажали придбати дефіцит.
У період розпаду СРСР Сорочинський ярмарок повільно, але впевнено «здувався». Йому потрібні були ентузіасти. І вони знайшлися. У 1999 році для Сорочинського ярмарку почалася епоха відродження з їх легкої руки, він набув статусу національного. У добрі роки в ньому брали участь представники більш ніж із 40 різних країн світу, що тільки підкреслює його національне та міжнародне значення.
***
«Пройшовши через віки, Сорочинський ярмарок сьогодні впевнено дивиться у майбутнє». Цією фразою закінчується стаття з інформацією про ярмарок на його офіційному сайті. Датовано цю статтю 14 січня 2022 року. До 24 лютого залишалося трохи менше півтора місяця.
Читайте також:
