Чим загрожує це захворювання без належного лікування, розповіла лікарка-ревматологиня вищої категорії Наталія Герасименко.
Про що ви дізнаєтесь:
- Що таке коксартроз і чому він виникає – пояснення механізму розвитку захворювання та факторів ризику.
- Симптоми, на які не можна заплющувати очі – як відрізнити перевтому від ознак хвороби.
- Як проходить діагностика і на якому етапі потрібна операція, коли допоможе консервативне лікування, а коли тільки протезування.
- Чи можна попередити захворювання – рекомендації щодо профілактики та збереження здоров’я кульшових суглобів.
Як розвивається захворювання?
Коксартроз, або артроз кульшового суглоба, — це хронічне захворювання, що поступово розвивається: в першу чергу вражається хрящ, а згодом — інші елементи суглоба. У результаті порушується його опорна й рухова функція, а на пізніх етапах відбувається деформація.
Це одне з найпоширеніших захворювань опорно-рухової системи, основна причина болю в ділянці стегна. Розвиток хвороби зумовлений змінами внутрішньосуглобової рідини, яка виконує роль мастила та амортизатора. Підвищена в’язкість цієї рідини погіршує живлення хряща й пришвидшує його руйнування. Простір у суглобі звужується, зростає тертя між кістками, з’являються кісткові нарости — остеофіти.
Коксартроз буває однобічним або двобічним. Його найчастіше діагностують у людей віком понад 50 років, а в молодших пацієнтів недуга іноді розвивається після травм, зокрема спортивних.
Що може спровокувати ураження суглоба?
Лікарі наголошують: основна причина розвитку коксартрозу — поєднання надмірного навантаження на суглоб і порушення його живлення. Серед чинників ризику:
- вікові зміни;
- спадковість;
- уроджені вади розвитку кульшового суглоба;
- порушення обміну речовин (цукровий діабет, ожиріння);
- травми стегна;
- надмірне фізичне навантаження;
- малорухливий спосіб життя;
- порушення кровообігу;
- викривлення хребта, плоскостопість;
- системні хвороби сполучної тканини (зокрема, ревматоїдний артрит).
Які симптоми мають насторожити?
Ознаки хвороби залежать від її стадії (всього їх чотири). На початку симптоми можуть бути відсутні, згодом з’являється біль, що поступово посилюється. Він локалізується в ділянці стегна, паху, сідниць, попереку або коліна. Його можуть провокувати переохолодження, фізичні навантаження, сильна застуда. Часто біль зберігається навіть у стані спокою.
Інша характерна ознака — зменшення рухливості: звичні рухи даються щоразу важче. При ходьбі або обертанні ноги чути клацання й хрускіт — через остеофіти в суглобі. У важких випадках уражена кінцівка коротшає, хода змінюється, з’являється кульгавість.
Які обстеження призначають?
Для встановлення діагнозу зазвичай достатньо виконати рентгенографію кульшового суглоба: на знімку можна буде побачити структуру кісткової тканини та розмір суглобової щілини. Лікар також проведе огляд і функціональні проби для визначення обсягу рухів. Додатково може знадобитися проведення МРТ, КТ або УЗД кульшового суглоба, а також аналізи крові та сечі для виявлення запального процесу, іноді – пункція суглобової рідини.
Коли потрібна операція?
На ранніх стадіях призначають протизапальні й знеболювальні засоби, міорелаксанти, хондропротектори, препарати для покращання кровообігу. Також ефективними є фізіотерапія, лікувальна гімнастика, здорова дієта, колагенові й омега-3 добавки.
У тяжких випадках потрібна операція — найчастіше ендопротезування, тобто заміна враженого суглоба штучним.
Чи можна попередити хворобу?
Для профілактики коксартрозу рекомендується:
- стежити за вагою і поставою;
- уникати стресів і травм;
- тримати під контролем хронічні захворювання.
Наші експерти
Наталія Герасименко – лікарка-ревматологиня вищої категорії, працює в Дніпропетровській міській лікарні №6. Освіта – Дніпропетровський державний медичний інститут, медичний факультет. Стаж роботи – 46 років.
Читайте також:
