У Євангелії сказано: «І коли Він благословляв їх, то став віддалятися від них і підноситися на небо» (Лк. 24:51).
Здавалося б, немає сумнішої події, ніж це розставання на Елеонській горі, коли воскреслий Спаситель, Бог-Любов, сходить на Небо, залишаючи своїх учнів на грішній землі… А тим часом уже в наступному вірші євангельському ми з подивом читаємо: «Вони вклонилися Йому і повернулися до Єрусалима з великою радістю…»
Чому не печаль і скорбота про розставання з улюбленим Учителем наповнювали їхні серця, а велика радість? Відповідь на це запитання дає нам Святе Письмо: «Якщо пшеничне зерно, впавши в землю, не вмре, то залишиться одне, а якщо вмре, то принесе багато плоду» (Ін.12.24.).
Боже Сіяння на землі – це Син Божий, Який помер на Хресті, щоб воскреснути. Але славне і радісне Воскресіння, що відкрило кожному з нас шлях до Вічного Життя, стало можливим тільки через страждання, хресну смерть і страшне зішестя в пекло.
Господь помер, щоб ми жили. А нам належиться померти для тимчасового – пристрасного, гріховного – щоб знайти Життя Вічне і стати дітьми Божими в Царстві Небесному.
Ми так звикли до землі – до її полів і лісів, до її радощів і печалей, – що забуваємо про нашу Небесну Вітчизну. Забуваємо, що Бог створив нас для життя в раю, що ми – громадяни Горнього Єрусалима.
Земля – не кінцева зупинка, а лише місце тимчасової мандрівки. Це шлях очищення, де душа, проходячи через скорботи, труди, покаяння і любов, поступово звільняється від гріховних пристрастей і наближається до Бога.
Адже, як сказано в Писанні: «Плоть і кров Царства Божого не успадковують» (1 Кор. 15:50).
Як казав святитель Інокентій: «Люби, скільки хочеш, землю і приліпляйся до неї – але ти залишиш її назавжди. Не тут твоє місце: воно або на Небі, або в пеклі».
Людина створена для вічності. Вона – більше, ніж будь-яка інша жива істота. Вона – образ і подоба Божа.
Після Воскресіння Христового людина вже не приречена вічно «добувати хліб у поті чола свого». Бог приготував їй іншу, вищу, долю – звільнення від гріховних пристрастей, від важкої, виснажливої праці і від безнадійної туги. Людина покликана стати громадянином Неба.
Церква дізналася це в повноті – після Вознесіння Господнього, коли Син Божий вознісся на Небо, взявши з Собою і прославлену людську природу.
Страшно навіть уявити, що Вічне Життя могло б бути призначене нам тут – на землі, у цій тлінній плоті, що страждає, з пристрастями і гріхами, що виснажують. Така «вічність» справді перетворилася б на пекло.
Але, на щастя, Господь вознісся, і цим відкрив і нам шлях до Неба – до іншого життя, в якому немає ані болю, ані смерті, ані скорботи, ані страху.
Ось чому радіють апостоли на Елеонській горі. Ось чому у святі Вознесіння Господнього немає ані найменшої тіні смутку, хоча, здавалося б, це прощання. Цього дня не звучить скорбота, настільки звична всякому розставанню, – тому що це не прощання, а початок нової близькості з Богом.
Нехай же радість апостолів, свідків Вознесіння, стане і нашою радістю. Нехай живе в нас упевненість, що Христос не покинув світ, але вознісся, щоб відкрити нам шлях у Небо.
ДО ВІДОМА. Вознесіння Господнє у 2025 році – 29 травня.
За матеріалами православної преси
Читайте також:
Якщо хочеться домашнього торта навіть під час посту, цей рецепт може стати справжньою знахідкою.
Абоненти старшого віку можуть отримати спеціальний мобільний тариф із великим пакетом послуг за фіксовану щомісячну…
Не всі пенсіонери отримають підвищення у березні. Хто залишиться без підвищення.
Газопостачальні компанії оприлюднили актуальні тарифи для населення на березень. Вартість кубометра суттєво відрізняється залежно від…
Пенсіонерка зі стажем 38 років дізналася, що її виплати могли бути вищими, та подала заяву…
В Україні запроваджують новий інструмент, який допоможе людям економити на лікуванні та зробить ціни на…