“У наших садах більш поширені сині сливи, а ось жовті чомусь у більшості асоціюються з кислою аличою. Але ж жовтоплодні набагато солодші й соковитіші, ніж їхні темні побратими. Розкажіть, будь ласка, про жовті сливи”.
В.Р. Гуцуляк, г. Одеса.
Раніше ми розповідали, що робити у саду та на городі у травні.
Справді, слива в нашому сприйнятті обов’язково має бути синьою або фіолетовою, але не варто викреслювати зі списку цієї культури жовтоплодні (білі) сорти. Вони теж заслуговують на увагу. Від аличі такі сливи відрізняються і смаком, і розміром.
Жовтоплідні сорти поєднує їхнє універсальне призначення. Плоди використовують як безпосередньо у свіжому вигляді, так і для консервування.
Жовті сливи не вимагають багато уваги з боку садівника. Однак якщо вона росте в не зовсім сприятливих умовах, догляд має бути регулярним. Варто відзначити, що більшість сортів практично не здатні самостійно запилюватися. Тому краще одним деревом не обмежуватись.
Деякі садівники бояться садити жовті сливи виключно через їхню високорослість. Але можна сформувати дерево так, як вам зручно.
В перший рік обрізають крону за розріджено-ярусною схемою: гілки залишають у кілька ярусів, у кожному з яких має бути не більше 6 скелетних гілок. Відстань між ярусами – приблизно, 30-40 см. У 2-3-річного дерева корисно обрізати молоді прирости приблизно на 30 см. Однак, якщо загалом приріст кожної гілки однаковий, рівняти нічого не потрібно. Не перестарайтеся з обрізками, інакше дерево пізно вступить у плодоношення.
Слива дуже вимоглива до вологи, особливо у молодому віці. У посушливі роки поливати її варто регулярно протягом усього літа. При цьому, на одне доросле дерево має йти до 10 відер води, для молодого достатньо буде і 4-6 відер.
Не забувайте про боротьбу зі шкідниками та хворобами, до яких жовті сливи теж схильні.
Найбільш популярні у нас сорти Медова, Ренклод білий, Золота крапля, Очаківська жовта та ін.
М.М. Васильєв, вчений агроном.м. Одеса.
Читайте також:
