Упевнений, що всі наші читачі, які мешкають в містах, не раз звертали увагу на високі металоконструкції на дахах багатоповерхівок. Це щогли, на яких оператори мобільного зв’язку змонтували свої приймально-передавальні антени.
Логіка тут проста: що більша висота підвісу антен, то більший радіус охоплення її сигналом. І, відповідно, тим менше в місті так званих білих плям з ненадійним зв’язком. Одна справа – отримати у місцевої влади десь ділянку землі для встановлення зовсім не дешевої 50-метрової щогли. Причому ділянку чималу: на відстані потрібно ще якорі в землі бетонувати, щоб за троси щоглу тримали. І зовсім інша річ – на 40-метровій дев’ятиповерхівці невеличку і, відповідно, недорогу щоглу в десять метрів встановити – ось і зв’язок налагоджено.
Ось і ходимо ми вулицями, інколи мигцем ковзаючи поглядом по цих обліплених антенами залізяках на дахах, думаючи про якісь свої нагальні проблеми. А чи не є ці передавальні, тобто випромінювальні антени над головами не менш нагальною проблемою? Адже це не година і не дві: люди живуть під ними і вчаться, і працюють. До речі, на даху восьмиповерхової будівлі міськдрукарні в Херсоні, якраз над моїм кабінетом (редакція газети, де я працював, була на верхньому поверсі), якось почали встановлювати щоглу мобільного зв’язку.
У юного представника мобільного оператора я запитав про шкідливість такого сусідства. У його відповіді я відчув, що він бачить у мені, кажучи нинішнім жаргоном, ботАна. Наступного дня я продемонстрував йому свій диплом Одеського інституту зв’язку, і для доказу того, що він був ще сперматозоїдом, коли я після інституту 20 років обслуговував надвисокочастотні (НВЧ) передавачі, показав йому свою трудову книжку. А там записи «з урахуванням шкідливих умов праці з обслуговування генераторів НВЧ». І пенсію я чомусь оформив на п’ять років раніше, за Списком №2. Хлопчина відразу «здувся», ми нормально поговорили, але його запевнення в тому, що передавальна антена весь час над головою – «це фігня» мене не вразили.
Зараз, живучи в Одесі, я згадав про цю тему, звернувши увагу на такі щогли з антенами на дахах одразу двох коледжів – автомобільно-дорожнього і вимірювань (хвилин за п’ятнадцять ходьби один від одного).
Газета «На пенсії» надіслала інформаційний запит до Києва, до Держпродспоживслужби (для розуміння: раніше це називалося СЕС – санепідслужба). Відповідь надійшла, але складається вона, як і очікувалося, із загальних фраз, що пояснюють, як має бути:
будівництво таких об’єктів має здійснюватися за умови їхньої відповідності санітарним нормам і правилам;
гігієнічні вимоги до передавальних об’єктів, які випромінюють, мають відповідати державним правилам захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань;
розміщення таких об’єктів має відбуватися з урахуванням потужності передавачів, спрямованості випромінювання, щоб рівень електромагнітних полів не перевищував граничнодопустимих розмірів.
І на завершення (що вельми важливо!) – відповідальність за дотримання вищевикладених вимог покладено на: міністерства, відомства, установи, організації, підприємства, кооперативи та інші юридичні особи, які проєктують та експлуатують об’єкти, що випромінюють електромагнітну енергію. Де багато няньок, самі знаєте, там дитя каліка.
Я не хочу з розумним виглядом нагнітати обстановку і псувати нерви людям, у яких і без того вони, ці нерви, – зовсім не сталеві троси. Просто, маючи практичний досвід у цій шкідливій галузі, хочу людей попередити, виходячи з того, що «попереджений, отже озброєний». І там, де є так званий людський фактор (читай – безвідповідальність, недолугість і бездумність), там можна чекати на порушення існуючих норм. Ну що для нас норми і правила? У нас же і по мобілці базікати не можна, тримаючи її в руці і керуючи автомобілем.
Ну і що? Так, у нас завжди вимагали під час налаштування діаграми спрямованості (це потік випромінювання) передавальних антен основну потужність орієнтувати в боки, на споживачів послуги, а не вниз, під антену. Тож, за ідеєю, якщо під антеною, встановленою на даху, живуть (працюють, навчаються) люди, то вона їх не опромінює.
Але це лише за ідеєю. А в реаліях бувало й так. На телеретрансляторах, які мені довелося обслуговувати, апаратні зали з черговим персоналом розташовувалися внизу, безпосередньо під антенно-щогловими спорудами. Один із видів контролю картинки в ефірі передбачав простеньку побутову приймальну антену, під’єднану до звичайного телевізора в апаратному залі. Картинка в перешкодах, шумах, поганенька? Та це ж супер, значить потужна випромінювальна антена на щоглі не спрямована вниз, не опромінює персонал. Але бувало, що зображення і звук на цьому телевізорі починали йти в хорошій якості. Тривога. З тієї чи іншої причини змінилася діаграма спрямованості, і вниз, на голови змінних електромеханіків та інженерів, ллється шкідливий променевий потік. У найближчу перерву ефірного мовлення на верхотуру підіймався щогловик-антенник і щось там чаклував, зводячи нанівець опромінення під передавальною антеною.
А тепер – невеликий екскурс в історію. За давньогрецьким переказом, сиракузький тиран Діонісій запропонував своєму фавориту Дамоклу, який вважав Діонісія найщасливішим зі смертних, зайняти його престол на один день. І наказав під час бенкету посадити його на своє місце, попередньо прикріпивши до стелі над цим місцем гострий меч, що висів на одному кінському волосі. Так і народився вислів «Дамоклів меч» (у переносному значенні – постійна загроза, що нависла над ким-небудь, за видимого благополуччя).
Далі – запитання: а чи не висить Дамоклів меч НВЧ-опромінення над тими громадянами, що перебувають у будівлях, на дахах яких встановлено антени мобільного зв’язку? Повторюся: я нічого не стверджую і не розганяю істерію. Я всього лише, будучи інсайдером (експертом) у цій темі, підказую людям запитання, які вони мають право ставити компетентним органам. Пошукав цю тему в Інтернеті – там, зрозуміло, найрізноплановіші думки. Так, бетонний дах будівлі якоюсь мірою гасить випромінювання, якщо воно йде вниз. Дійсно, якщо про аномальне опромінення мешканців будинку з антеною на даху можна говорити тільки в разі технічної несправності, то мешканці прилеглих будівель перебувають у нормованому держстандартом потоці випромінювання.
Стандарт у нас у цьому плані дуже жорсткий, це 2,5 мікровата на квадратний сантиметр (мкВт/см2). Для розуміння: у Польщі та Білорусі – 10 мкВт/см2, а в деяких інших країнах Європи – 100 мкВт/см2.
І ось вам ненав’язлива порада, мешканці будинків під і поруч з антенами: було б непогано зрідка приладами контролювати рівень напруженості поля. І ще було б непогано, щоб заміри робила незалежна організація, а не лабораторія оператора мобільного зв’язку (з усієї поваги). Як то кажуть, довіряй, але перевіряй. І перевіряти треба: на Заході вже давно існують спеціальні фарби і сітки, що екранують у приміщеннях частоти мобільного діапазону. Для чогось же їх придумали.
***
На завершення ще раз скажу, що метою цієї публікації не є викриття операторів мобільного зв’язку типу: караул, геноцид. Просто життя підкинуло таку тему, потрібно про неї знати і нею займатися. І в описаній мною ситуації можна тримати руку на пульсі, тобто визначитися, чи є проблема, і якщо таки є, то ворушити море палицею, як кажуть в Одесі.
Валерій Боянжу, Херсон – Одеса
Читайте також:
Споживачів газу попередили, що їхні платежі за використане блакитне паливо можуть не зарахувати. Про що…
Частина внутрішньо переміщених осіб зможуть повторно отримати державну допомогу на проживання. Хто може скористатися можливістю.
Чимало українців отримують досить низькі пенсії. Втім, у Пенсійному фонді наголошують, що кожен може самостійно…
З наступного місяця підхід до нарахування соціальних виплат змінять. Що саме чекає на отримувачів допомог…
Частина українців можуть отримати нову грошову допомогу від міжнародного фонду. Як о\можна подати заявку.
Якщо хочете зібрати хороший урожай томатів, то досвідчені овочівники рекомендують провести спеціальне обприскування помідорів під…