Хто може претендувати на крісло Папи?
При виборі майбутнього Папи береться до уваги його вік. Він не повинен бути ані занадто молодим, ані занадто літнім. У XX-XXI століттях середній вік глави Ватикану на момент обрання становив 67,5 року. Не останню роль у виборі відіграє й батьківщина кандидата. Переважна більшість Пап були італійцями.
Формально стати Папою Римським може будь-який неодружений чоловік, хрещений у Римо-католицькій церкві. Однак з 1378 року главою Ватикану обирають виключно кардиналів.
-
Один із головних претендентів на пост Папи – державний секретар Ватикану П’єтро Паролін. Крім високої посади, на користь кардинала говорить його дипломатичний досвід. До речі, Паролін відвідував Україну в 2024 році, зустрічався з президентом Зеленським. Вони обговорювали обмін військовополоненими та повернення тіл загиблих українських захисників.
-
Ще один італієць, якого називають можливим майбутнім Папою, – архієпископ Болоньї Маттео Дзуппі. Його вважають одним із найпрогресивніших претендентів на роль глави католицької церкви. Дзуппі їздить на велосипеді, виступає за права ув’язнених і проти смертної кари. У 2023 році Папа Франциск призначив Дзуппі мирним посланником Ватикану в Україні. На цій посаді болонський архієпископ зустрічався з президентом Зеленським і главою МЗС РФ Лавровим, щоб «оцінити зусилля зі сприяння возз’єднанню українських дітей з їхніми сім’ями та обміну полоненими з метою досягнення довгоочікуваного миру».
-
У трійці лідерів на пост Папи – колишній архієпископ столиці Філіппін Маніли Луїс Антоніо Тагле. Зараз він відповідає за питання євангелізації у Ватикані. Тагле називає занадто жорсткою позицію католицької церкви щодо розлучень. Водночас – виступає проти абортів, порівнюючи їх з позасудовими розправами над підозрюваними в наркоторгівлі на Філіппінах.
-
Претендує на крісло глави Ватикану патріарх Єрусалиму П’єрбаттіста Піццабалла. Він запропонував себе в заручники, коли ХАМАС 7 жовтня 2023 року напав на Ізраїль, – в обмін на викрадених дітей. Однак для глави Ватикану Піццабалла досить молодий – йому «лише» 60 років.
-
Архієпископ Будапешта Петер Ердьо вважається прихильником прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана. Він виступає проти допуску розлучених католиків і католиків, які знову одружилися, до причастя. Ердьо – активний противник прийому біженців європейськими країнами, заявляючи, що це рівносильно торгівлі людьми.
-
Пітер Тарксон – перший кардинал із Гани. Він був головою папської Ради справедливості та миру. Тарксон дотримується традиційних для католицької церкви поглядів на шлюб, але виступає проти криміналізації одностатевих стосунків у Гані.
-
Кардинал Фрідолін Амбонго Бесунгу родом із Демократичної Республіки Конго. Є президентом Симпозіуму єпископських конференцій Африки та Мадагаскару. Став відомим через свою позицію щодо доктрини Ватикану про благословення неодружених та одностатевих пар. Бесунгу оголосив її недійсною на африканському континенті.
-
Ще один можливий кандидат з Африки – кардинал Робер Сара з Гвінеї. Висловлюється за збереження практики безшлюбності для католицьких священиків. Заяву Сара було сприйнято, як виклик Папі Франциску.
-
Генеральний секретар Синоду єпископів Маріо Грек – уродженець Мальти. Він підтримує мігрантів, висловлюється проти дискримінації та позитивно ставиться до ідеї зміни церкви відповідно до часу.
-
Жан-Марк Авелін – архієпископ Марселя. Він – близький соратник Папи Франциска, який поділяє багато його поглядів. Авелін може стати першим папою з Франції з XIV століття.
-
Уродженець штату Вісконсин Реймонд Берк – колишній архієпископ Сент-Луїса. Противник ліберальних тенденцій Папи Франциска. Берк критикував пом’якшене формулювання Ватикану щодо контрацепції, геїв і цивільних шлюбів.
Папою Римським може стати українець?
Серед можливих кандидатів на пост Папи Римського є й українець – єпископ Мельбурнської єпархії святих апостолів Петра і Павла УГКЦ в Австралії Микола Бичок.
Він народився в Тернополі. Закінчивши школу, обрав служіння Господу і вирушив у монастир. Після рукопокладення у священики був місіонером. Потім – став єпископом Мельбурнської єпархії УГКЦ. У 2024 році Папа Франциск призначив Миколу Бичка кардиналом. Він став наймолодшим членом Колегії кардиналів – у віці 44 років.
Австралійська паства Миколи Бичка здебільшого складається з греко-католиків – біженців від Балканської війни та війни з Росією. Єпископ підтримує українців у своїх проповідях.
Як член Колегії кардиналів, Микола Бичок буде єдиним представником України в обранні нового папи.
Реальні шанси Миколи Бичка оцінюються експертами як низькі – через молодий вік та відсутність латинського обряду. З усім тим, його кандидатуру розглядають як символічну. І вона не виключена з точки зору церковного права.
