Статті

Запалення лицьового нерва: чому виникає неврит і як боротися з його хворобливими проявами

Як проявляється це захворювання і чим воно небезпечне, розповіла невролог вищої категорії Оксана Щитник.

Чим небезпечне захворювання?

– Запальне ураження лицьового нерва, що супроводжується слабкістю і болем у м’язах обличчя, одностороннім порушенням міміки і появою асиметрії, називається невритом лицьового нерва. Це досить поширене захворювання, яке може виникнути і у дітей, і у дорослих. Чоловіки і жінки хворіють однаково часто.

На початковій стадії неврит досить легко піддається лікуванню, але якщо пацієнт ігнорує його симптоми, може перейти у хронічну стадію з періодичним загостренням або призвести до розвитку серйозних ускладнень. Зокрема, запущений неврит загрожує:

частковою або повною втратою чутливості лицьових м’язів і здатності до мімічних рухів;
мимовільними скороченнями м’язів на здоровій половині обличчя при спробі порухати ураженими м’язами;
погіршенням зору, аж до сліпоти (через запалення нерва виникає сухість ока, що призводить до пошкодження рогівки).

Що провокує неврит?

Залежно від причини виникнення виділяють два види невриту лицьового нерва: первинний і вторинний.

Первинний (його називають невритом Белла або лицьовим паралічем Белла) – розвивається через переохолодження лицьового нерва, вплив протягів або вітру. З цієї причини його також називають застудним невритом.

Пусковими механізмами вторинного невриту лицьового нерва можуть стати вірусні інфекції (герпес, кір, ентеровірус, паротит), черепно-мозкові травми, запальні процеси в прилеглих тканинах та органах (гайморит, синусит, отит, пульпіт тощо), цукровий діабет, розсіяний склероз, інсульт, пухлинні процеси.

Як проявляється неврит?

Специфіка невриту лицьового нерва в тому, що захворювання зазвичай розвивається різко і швидко: людина може лягти спати здоровою, а прокинутися вже із запаленням. Симптоми невриту розділяються на ранні та пізні. До ранніх належать:

відчуття напруження в потилиці;
біль і припухлість з одного боку обличчя;
біль біля вуха та ока;
порушення чутливості частини обличчя.

Надалі через сильний набряк і защемлення нерва в кістковому каналі розвивається оніміння і парез м’язів обличчя: рухливість м’язів сильно обмежується, але не зникає повністю. При цьому хворий бік обличчя набуває вигляду маски (око на ураженому боці широко розкрите, куточок рота опущений, носогубні складки згладжені). Крім того, можуть виникнути сльозотеча або сухість ока, порушення слуху та смакових відчуттів, невиразність мови.

Ще одним характерним симптомом запалення є різкий, стріляючий, інтенсивний біль у ділянці верхньої або нижньої щелепи, скронь або чола (локалізація залежить від того, яка гілка нерва уражена). Біль може тривати від кількох секунд до кількох хвилин і нагадує розряд електричного струму. Викликати больові відчуття здатне вживання їжі та напоїв, розмови, чищення зубів, гоління.

Яке лікування призначать?

Діагноз ставиться неврологом на підставі огляду та виконання пацієнтом мімічного тесту (заплющити очі – разом і по черзі, підняти й насупити брови, посміхнутися), завдяки якому лікар перевіряє наявність невриту і ступінь ураження лицьових м’язів. Також можуть бути призначені електронейроміографія та МРТ головного мозку, лабораторні аналізи.

Лікування підбирається індивідуально після встановлення виду й причини невриту. Насамперед призначається медикаментозна терапія, спрямована на зменшення запалення нерва, зняття набряку та відновлення мімічних рухів. Якщо неврит має бактеріальну або вірусну природу, необхідними є антибіотики або противірусні препарати.

Після зняття гострих проявів (зазвичай на це потрібно близько двох тижнів), призначається фізіотерапія, покликана відновити функціональність м’язів (УВЧ, електрофорез, грязелікування). Також рекомендується масаж обличчя, потиличної та комірцевої зон, лікувальна гімнастика для мімічних м’язів.

Якщо медикаментозна терапія виявляється неефективною, іноді потрібним є хірургічне втручання.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ: одужання зазвичай настає протягом кількох тижнів, але в деяких випадках повне відновлення міміки може тривати до року. Тому для запобігання ускладнень важливо почати лікування якомога раніше.