Виїхала за кордон і залишилася без пенсії
В березні 2022 року жінка разом з мамою виїхала із Запоріжжя до Німеччини. Мова йде про пенсію мами, якій наразі 72 роки. Протягом року після виїзду українську пенсію продовжували нараховувати на банківську картку, якою родина за кордоном не користувалася. Оскільки руху коштів на картці не було, нарахування пенсії через рік припинили до з’ясування обставин. Це передбачено чинним законодавством. Родина не знала про таку норму, тому припинення виплати пенсії стало неприємним сюрпризом.
Ми розповідали раніше, що порядок виплати пенсій українцям за кордоном змінили: що треба знати.
Як поновити виплату?
Отже, постало питання, як відновити нарахування, щоб не втратити частину пенсії. На сьогодні низку послуг Пенсійний фонд може надавати дистанційно. Але є речі, які потребують особистого звернення пенсіонера до відділень фонду. За раніше діючим законодавством це стосувалося і заяви на поновлення виплати пенсії.
Але на період дії воєнного стану таку заяву дозволено надсилати поштою. Це в 2023 році було прописано спеціально для осіб, які тимчасово проживають за кордоном і отримали там тимчасовий захист або статус біженця.
В такому разі до заяви необхідно додати копії документів, в тому числі документів про отримання тимчасового захисту або статусу біженця та реєстрацію місця їх тимчасового проживання за кордоном (з перекладом), засвідчені дипломатичним представництвом або консульською установою України, або нотаріально.
В чому складнощі?
На практиці все виявляється набагато складнішим. По-перше, за словами жінки, є величезні складнощі з тим, щоб потрапити на прийом до консульства.
«Записатися туди складно. Намагалися через особистий кабінет. Наче було віконце, конкретна дата в системі, на яку можна записатися. А потім всі дати на найближчі півроку зникли», – розповідає Наталія.
Вона додає, що записатися туди можна лише через електронну реєстрацію, пройшовши відповідну ідентифікацію або через «Дію», або через банкінг. Для багатьох пенсіонерів така процедура сама по собі є складною. Але потрапляння до консульства – це лише одне з непростих завдань.
Скільки коштують документи?
В консульстві жінка дізналася, що завірити лише один папірець коштує 9 євро. А офіційний переклад такого папірця – ще 40 євро. Далі рахуємо кількість потрібних документів, частину з яких необхідно просто завірити, а частину ще і перекласти:
- заява до Пенсійного фонду на двох аркушах;
- документ про тимчасовий захист;
- довідка, що особа є живою;
- оригінал документу, що підтверджує реєстрацію місця проживання в Берліні;
- копія українського паспорта.
В цьому випадку жінка нарахувала витрати мінімум у 189 євро. І це без поштових витрат. При тому, що розмір пенсії, яку в цьому випадку намагаються поновити, становить 115 євро (це якщо перевести щомісячну виплату, яку пенсіонерка отримувала у гривнях в Україні).
За словами українки, в місті існують юридичні фірми, які допомагають вирішувати питання з документами, але ці посередники беруть за свої послуги від 100 євро. Цинізм ситуації полягає в тому, що пораду звернутися до такої фірми вона отримала безпосередньо в консульстві.
Про незрозумілі довідки і копії документів
Додатково жінка ставить цілком логічні запитання. Навіщо потрібна довідка, що особа є живою, коли вона і так проходить непросту процедуру і надає купу інших документів? Навіщо завіряти деякі документи, якщо вони подаються в оригіналах? Навіщо подавати копію чотирьох сторінок паспорта, коли сьогодні існує додаток «Дія», де все це верифіковано? Чому на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду «кнопка» дистанційного поновлення виплати пенсії для одних працює, а для інших – ні?
Це схоже на риторичні запитання до державного апарату, на які у нашої редакції відповідей, на жаль, немає.
Не допомогли навіть гроші
Зрештою жінка зібрала всі необхідні документи, надіслала до України, але це не призвело до результату, бо Пенсійний фонд один папірець забракував. Наталія пояснила, що там, де вони проживають, замість довідки про тимчасовий захист роблять вклейку у паспорт про посвідку на проживання відповідно до «параграфу 24» місцевого законодавства. Дата цього статусу наразі сплила, а нову вклейку через якісь бюрократичні перепони поки що не роблять.
«До того ж в Пенсійному фонді відмовляють, бо в документі прямо не написано, що ми маємо тимчасовий захист, а просто зазначено: «параграф 24». Тобто вони просять це розшифрувати», – уточнює Наталія.
Таким чином, документи з Пенсійного фонду повернулися назад до Німеччини. Жінка знову записалася до консульства, попросила надати іншу довідку. Там їй повідомили, що з документами все гаразд і іншу довідку надати не можуть. Потім вона написала запит, щоб їй підтвердили, що саме так виглядає статус тимчасового захисту в Берліні. Але у відомстві взагалі припинили відповідати.
«Коли на сайті посольства з’явилося чергове віконце прийому, до них вкотре завітала вже мама. Їй сказали, що це не їхня справа, і порадили звертатися до німецьких органів влади», – підсумувала наша співрозмовниця.
Таким чином, історія поки що не закінчилася. Українська бюрократія об’єдналася з німецькою і побороти це простим біженцям похилого віку далеко не завжди під силу.
Читайте також:
