Мудрі бабусі та дідусі: як розпізнати депресію у онука

Що має викликати занепокоєння?

За даними Американської академії дитячої та підліткової психіатрії (AACAP), симптоми підліткової депресії можуть бути такими:

• підліток часто буває сумним, дратівливим або плаксивим;

• зміна апетиту або ваги;

• регулярні скарги на нудьгу;

• труднощі з концентрацією уваги;

• серйозні зміни у звичках до сну;

• розмови про самогубство або думки про суїцид;

• усамітнення від друзів або позашкільних заходів;

• погіршення успішності в школі.

Поведінка, спрямована на завдання шкоди самому собі, наприклад, навмисні порізи шкіри або опіки шкіри, також є попереджувальним знаком. Така поведінка може бути рідкістю у дорослих, але є досить частим явищем у підлітків.

– Бути сприйнятим усерйоз – одне з головних завдань в період дорослішання, – говорить кандидатка психологічних наук Ольга Амплєєва. – Заради цього підлітки спроможні на будь-які ризиковані кроки. Крім того, більшість дітей не мають добре розвинених механізмів подолання. Втрата батьків або фізичне, емоційне чи сексуальне насильство можуть мати тривалі наслідки для мозку дитини, що пізніше може спричинити депресію.

Автори одного дослідження стверджують, що депресія має біологічну складову. Згідно з цією концепцією, схильність до розвитку депресії може передаватися від батьків дітям. Діти, які мають одного або кількох близьких родичів з депресією, особливо батьків, частіше самі хворіють на депресію.

Чим можуть допомогти бабусі та дідусі?

Депресія також може розвинутися у підлітків, які регулярно стикаються з песимістичним мисленням, особливо у своїх батьків, яким не вдається адаптуватися до примх сучасності. Можливо, таким підліткам бракує позитивних прикладів того, як долати труднощі. Тут на допомогу мають прийти бабусі та дідусі, чий життєвий досвід, досвід подолання труднощів воєнних та повоєнних років, Голодомору, репресій має стати прикладом правильного ставлення до випробувань життя.

– Сьогоднішня ситуація є унікальною, – каже психологиня Людмила Драч. – Ненормально, коли дуже малі діти вже розрізняють, прилетів шахед чи ракета. Знають, коли працює ППО. Наприклад, був прильот, дитина злякалася і завмерла. Це така форма соціальної анестезії. А батькам здається, що все гаразд. Насправді, було б краще, аби дитина плакала, кричала. Такі ситуації проходять повз дорослих. Тому треба памʼятати: «Правильна дитина – не завжди здорова дитина».

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ: регулярні фізичні вправи стимулюють вироблення в мозку хімічних сполук, які покращують настрій. Слід заохочувати підлітка до занять спортом.

Вас також можуть зацікавити новини:

• Депресія та страх. Хто поможе?
• Просто зимова нудьга чи серйозний розлад здоров’я: як розібратися