Споріднені зв’язки та спадщина: хто і як може претендувати на майно

Як ділиться спадщина?

До редакції звернулася Валентина Хоменко з міста Ірпінь Київської області. Читачка розповіла, що вона, її чоловік, дві доньки та дві онуки володіли рівними частками квартири — по 1/6.

Після смерті старшої доньки її частку успадкувала онука (бабуся та дідусь відмовилися від своєї долі спадщини на користь онуки). Згодом помирає дідусь. Після нього у спадщину залишилися частина квартири, земля під гараж та машина.

Читачка запитує, хто має право на цю спадщину?

Право на спадщину за законом

Відповідно до статті 1261 Цивільного Кодексу (ЦК), у першу чергу право на спадщину за законом (без заповіту) мають:

• діти спадкодавця (включно з тими, що були зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті);

• той з подружжя, який пережив спадкодавця;

• батьки спадкодавця.

Тому, в ситуації Валентини, після смерті доньки, спадщину отримали її донька та батьки.

Що ж стосується спадщини дідуся, то її розподіл також відбувається відповідно до статті 1261 ЦК. Тут спадкоємцями першої черги стають його дружина (тепер вдова) та інша донька. Вони порівну ділять залишене майно.

Відповідно до статті 1267 ЦК:

1. частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними;

2. спадкоємці можуть змінити розмір часток у спадщині за взаємною угодою:

• усною – щодо рухомого майна;
• письмовою, посвідченою нотаріусом, щодо нерухомого майна або транспортних засобів.

Чи можуть онуки спадкувати?

Згідно зі статтею 1265 ЦК, онуки належать до п’ятої черги спадкоємців за законом. Вони не мають права на спадщину, якщо на їхню користь не складено заповіт.

Вам буде корисно:

• Договір дарування чи заповіт: як правильно передати майно і що вигідніше
• Збережіть сімейну спадщину: як оформити землю у власність