Які зміни обіцяють пенсіонерам?
Знову говорять про реформу
Нарешті, пенсійну реформу незабаром ухвалять. Пенсійна система стане більш зрозумілою, а індексація – справедливою. Ось такими повідомленнями нас годують ледь не кожного року. Але на практиці майже нічого суттєвого не змінюється. Як влада не дотримується своїх пенсійних обіцянок, ми вже не раз розповідали.
Сьогодні ж хочемо детальніше зупинитися на накопичувальній пенсійній системі, яку вже давно планують запровадити. Чергову версію відповідного законопроєкту наприкінці жовтня було оприлюднено для обговорення на сайті Федерації профспілок. Як має працювати накопичувальна пенсійна система, коли вона може бути реально запроваджена і що це дасть пенсіонерам?
Як зараз працює пенсійна система?
Згідно із чинним Законом «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», в Україні має бути трирівнева система пенсійного забезпечення:
- перший рівень – солідарна система;
- другий – накопичувальна;
- третій – система добровільного пенсійного страхування.
Наразі працює лише перший рівень і трошки третій.
Чинна солідарна система (перший рівень) передбачає, що всі мають сплачувати внески до Пенсійного фонду і ці гроші одразу йдуть на виплату нинішнім пенсіонерам. Коли людина вже не може працювати, то вона виходить на пенсію і отримує гроші з того самого загального бюджету Пенсійного фонду.
Третій рівень – це коли людина добровільно робить вклад у недержавні пенсійні фонди, щоб отримати на старості додаткові пенсійні виплати з відсотками.
А от другий рівень – накопичувальна пенсійна система, яка не працює. На папері, за законом, вона є, а на практиці її немає (потрібні додаткові законодавчі рішення).
Яку пенсію називають додатковою?
Тож давайте розберемося, що значить накопичувальна пенсійна система. Це коли частина страхових внесків буде йти не до загального бюджету, а на персональний рахунок людини. Ці кошти мають накопичуватися, на них мають нараховуватися відсотки. І коли настане пенсійний вік, то їх почнуть поступово виплачувати як додаткову пенсію.
Плюси такої системи в тому, що ви бачите свій рахунок, скільки на ньому накопичилося, на яку пенсію зможете точно розраховувати. В особливих страхових випадках можна буде забрати з рахунку одразу всю суму, наприклад, у разі важкого захворювання і потреби операції або дорогого лікування. Більше того, у разі смерті пенсіонера накопчені на індивідуальному рахунку гроші будуть передаватися у спадок. Зі звичайними пенсіями так зробити не можна.
Один з мінусів такої системи в тому, що вона буде обов’язковою. Хочеш чи не хочеш, а держава буде тобі примусово допомагати накопичувати на пенсію.
В ідеалі трирівнева пенсійна система має давати на виході пенсію з трьох частин: перша – базова державна, друга – накопичена на персональному рахунку, третя – накопичена у недержавному пенсійному фонді, якщо людина добровільно відкладала ще і туди. Чому ж другий рівень, тобто накопичувальну систему, досі не ввели?
Більше двадцяти років тільки проєкти
Як вже зазначено, трирівнева пенсійна система прописана в Законі «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», який було ухвалено ще в 2003 році за часів президентства Леоніда Кучми. Тоді була зроблена примітка, що накопичувальну систему запровадять не одразу, а коли бюджет Пенсійного фонду стане бездефіцитним. Але такого може взагалі ніколи не статися.
Так чи інакше, до цього питання поверталися при кожному наступному президенті та уряді. Запровадити на практиці цю систему обіцяли і при Ющенку, і при Януковичі, і при Порошенку. Але кожен рік старт відкладався і відкладається надалі. Можливо, якби вона запрацювала одразу в 2004 році, то можна було б робити висновки про її ефективність.
В 2019 році, коли до влади прийшов Володимир Зеленський, було зареєстровано черговий законопроєкт про запровадження накопичувальної пенсійної системи. Але за кілька років він десь загубився у комітетах Верховної Ради, навіть не доживши до голосування. Потім був ще один проєкт. Обговорювали-обговорювали, рекламували-рекламували і врешті-решт вирішили проголосувати. Але голосів не вистачило, попри те, що на необхідності його ухвалення постійно наголошують і чинна міністерка соцполітики Оксана Жолнович, і голова профільного комітету Верховної Ради Галина Третьякова. Тобто чергову спробу було провалено і це сталося вже в поточному, 2024-му, році. Питання знову відкладається: то на 2025 рік, то вже на 2026 рік. Наразі в прискореному темпі чи то допрацьовується старий, чи то готується новий законопроєкт.
Що не так з накопичувальною системою?
А можливо, це і добре, що не всі депутати підтримали проєкт і закон не ухвалили? Далеко не всі експерти підтримують ідею накопичувальних пенсій. В теорії ідея дуже гарна. Така система працює в багатьох розвинених країнах світу. Але прижилася вона не всюди. Щоб система працювала, потрібна міцна і стабільна економіка. Треба щоб накопичені гроші з часом не з’їдала інфляція, щоб вони не знецінилися. Для цього їх потрібно кудись вкладати, щоб це давало відсотки. Ну і в принципі ніхто наразі не може гарантувати, що ці вклади збережуться і їх ніхто не вкраде або що вони хоча б себе окуплять і виправдають.
Звісно, ніхто не каже, що потрібно просто зараз цю систему вводити під час війни. Готується лише законодавча база. Оптимісти кажуть, що коли настане мир, то в Україну хлинуть шалені інвестиції і буде куди вкладати ті самі гроші з персональних рахунків для отримання прибутків і відсотків.
Але є й більш конкретне практичне застереження. Людина не може взяти з повітря додаткові гроші і почати їх відкладати на персональний рахунок. По факту, йдеться про додаткове податкове навантаження. Тут треба або ще більше піднімати податки, або, за останньою версією, є ідея зменшити розмір єдиного страхового внеску і фактично його частину перераховувати не до Пенсійного фонду, а на персональні рахунки працівників. А як відомо, єдиного внеску і так не вистачає, щоб покривати всі соціальні видатки. Ну і частину має покривати роботодавець, а частина безпосередньо йтиме із зарплати людини. Фактично це перекладання грошей з однієї кишені до іншої в умовах, коли цих грошей і так не вистачає.
В кінцевому рахунку, є думка, що комусь дуже хочеться отримати доступ до грошей, які потраплять до спеціальних накопичувальних фондів. Уявіть, що завтра із зарплат кожної працюючої людини почнуть відраховувати по кілька відсотків на місяць до цих фондів. На рахунках дуже швидко накопичиться десятки мільярдів гривень. Імовірно, комусь важливо мати можливість розпоряджатися цими коштами: вирішувати, куди вкладати, через які банки прокручувати, через які підприємства і галузі інвестувати. І неважливо, що там буде з цими накопиченнями, коли вам йти на пенсію за кілька десятків років, головне, що сьогодні хтось отримає доступ до цих грошей. Здається, що пересічні люди дуже далекі від розуміння цих шалених схем і масштабів.
Чи дійсно зростуть виплати?
Але нам розповідають, що коли накопичувальну систему запровадять, то ледь не завтра пенсії зростуть ледь не удвічі.
- По-перше, систему можуть знову не запровадити, як і попередні двадцять років.
- По-друге, навіть якщо її запровадять, то для нинішніх пенсіонерів ніякого дива не станеться – це стосується лише молоді і далекого майбутнього.
- По-третє, немає гарантії, що і в далекому майбутньому ця система дасть результат. Дізнатися напевно можна буде лише за кілька десятків років.
Читайте також: